25.06.15р. Справа № 904/4984/15
За позовом Приватного акціонерного товариства "ТОРГОВИЙ АЛЬЯНС", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ", м. Дніпропетровськ
про стягнення сплаченої суми попередньої оплати за поставку товару
Суддя Петрова В.І.
Представники:
від позивача: Дроздов А.І., дов. від 01.02.15р.
від відповідача: Єршов В.Л., дов. №3 від 04.06.15р.
Приватне акціонерне товариство "ТОРГОВИЙ АЛЬЯНС" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ" про стягнення основного боргу в розмірі 35 000,00грн.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що він на підставі виставленого відповідачем рахунку сплатив попередню оплату в розмірі 45 613,50грн., однак відповідач не поставив товар, попередню оплату в повному обсязі не повернув.
Відповідач проти позову заперечує, вважає, що, оскільки договір купівлі-продажу у письмовій формі не укладався та не підписувався, даний правочин є недійсним. Відповідач зазначає, що 24.04.2014р. виставив позивачу лише рахунок на оплату товару (насоси), однак фактично договір укладений не був, домовленостей щодо термінів оплати та поставки товару не було. Крім того відповідач стверджує, що позивач сплатив лише 65% вартості товару, тобто не виконав свої зобов"язання щодо повної оплати товару.
25.06.2015р. відповідач у судовому засіданні, посилаючись на тяжке фінансово-економічне становище, заявив усне клопотання про розстрочку виконання рішення суду щомісячними платежами по 5 000,00грн.
25.06.2015 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
24.04.2014р. відповідач направив позивачу рахунок за №1069 на суму 60 818,00 грн., з урахуванням ПДВ, на оплату товару, а саме: насосів 50НР8, у кількості 2 штуки (а.с.10).
Позивач перерахував відповідачу 45 613,50 грн., що становить 75% від загальної суми рахунку №1069 від 24.04.2014р., що підтверджується платіжними дорученнями №2488 від 23.06.2014р., №1412 від 08.07.2014р., №3167 від 15.07.2014р. (а.с.11-13).
Відповідач листом за № 320 від 01.08.2014р. повідомив, що поставка насосів за рахунком №1069 від 24.04.2014р. буде здійснена до 19.09.2014р. (а.с.14).
Позивач зазначає, що поставка товару у строк до 19.09.2014р. здійснена не була.
Відповідач листом за №б/н від 14.10.2014р. повідомив, що у зв"язку з тяжкою фінансово-економічною, а також політичною ситуацією в Україні поставка насосів за рахунком №1069 від 24.04.2014р. буде здійснена не раніше 20.11.2014р. (а.с.15).
29.10.2014р. позивач за допомогою електронної пошти направив відповідачу вимогу за №989 від 29.10.2014р. про повернення сплаченої суми у розмірі 45 613,50 грн. (а.с.16-17).
Відповідач листом за №б/н від 06.11.2014р. підтвердив існування боргу у розмірі 45 613,50грн. та зобов'язався поставити продукцію на дану суму або повернути її орієнтовно 10.12.2014р., шляхом здійснення декількох платежів від 2 000,00грн. до 5 000,00грн. (а.с.18).
Після цього відповідач перерахував позивачу 5 613,50грн. (а.с.22), у зв"язку з чим несплаченою залишилась сума 40 000,00грн.
13.02.2015р. позивач за допомогою електронної пошти направив відповідачу вимогу за № 7 про повернення суми боргу в розмірі 40 000,00грн. та просив вказати реальний строк погашення заборгованості, а також, у разі сплати суми боргу частинами, вказати реальні дати пересилання платежів (а.с.19-20).
23.02.2015р. відповідач листом за №б/н направив позивачу графік платежів погашення заборгованості, із змісту якого вбачається, що останній платіж відповідач хотів здійснити до 25.06.2015р. (а.с.21).
03.03.2015р. відповідач перерахував позивачу 5 000,00 грн. (а.с.22).
27.04.2015р. позивач направив відповідачу кур'єрською службою грошову вимогу за №62 про повернення суми попередньої оплати у розмірі 35 000,00грн. Дану вимогу відповідач отримав 29.04.2015р. (а.с.23-27), однак відповіді не надав, попередню оплату не повернув.
Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
При цьому, в силу ч. 7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
В силу ч. 1 ст.208 Цивільного кодексу України для правочинів (за змістом ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України договір між двома сторонами є двостороннім правочином) між юридичними особами встановлена письмова форма.
Однак, згідно ст.218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Крім того, згідно ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, що склались на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі-продажу.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не повернув попередню оплату в розмірі 35 000,00грн., у зв"язку з чим дана сума підлягає до стягнення з відповідача.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що даний правочин є недійсним, оскільки сторони уклали договір купівлі-продажу у спрощений спосіб.
25.06.2015р. відповідач у судовому засіданні, посилаючись на тяжке фінансово-економічне становище, заявив усне клопотання про розстрочку виконання рішення суду щомісячними платежами по 5 000,00грн.
Згідно п.6 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Враховуючи, що відповідач не довів належними доказами своє тяжке фінансово-економічне становище, суд вважає за необхідне відмовити Приватному акціонерному товариству "ЕЛЕКТРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ" у задоволенні усного клопотання про розстрочку виконання судового рішення щомісячними платежами по 5 000,00грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 59, ЄДРПОУ 24994146) на користь Приватного акціонерного товариства "ТОРГОВИЙ АЛЬЯНС" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, б.107/47 літ.Б, ЄДРПОУ 32289675) основний борг у розмірі 35 000,00грн. (тридцять п"ять тисяч) та 1 827,00грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити Приватному акціонерному товариству "ЕЛЕКТРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ" у задоволенні усного клопотання про розстрочку виконання судового рішення.
Повне рішення складено 30.06.2015р.
Суддя В.І. Петрова