01 липня 2015 р. Справа № 903/545/15
за позовом: малого приватного підприємства - фірма "ПРОМСЕРВІС"
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення 8 715,08 грн.
Суддя Кравчук В.О.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 25.05.2015р.
від відповідача: н/з
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України.
В судовому засіданні 01.07.2015р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення
СУТЬ СПОРУ: позивач - мале приватне підприємство - фірма "ПРОМСЕРВІС" звернулось з позовом до господарського суду Волинської області про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 8 715,08 грн. заборгованості, з яких: 7 821,26 грн. - основного боргу, 845,10грн. - пеня та 48,72 грн. - 3% річних.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань щодо укладеного між сторонами договору оренди за №1049 від 13.08.2014р.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 19.05.2015р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.06.2015р. та зобов'язано сторін надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.
В судових засіданнях 03.06.2015р. та 01.07.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд їх задоволити у повному обсязі.
Відповідач вимог ухвал суду від 19.05.2015р. та від 03.06.2015р. не виконав, в судове засідання 03.06.2015р. та 01.07.2015р. не з'явився, уповноваженого представника не направив, витребуваних ухвалами суду документів не надав, про те був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №4301033214310 - 21.05.2015р. (а.с.23) та №4301033137642 у відмові в отриманні ухвали суду - 18.06.2015р. (а.с.28-30).
За приписами п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що розгляд спору вже відкладався, відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, -
встановив:
13.08.2014р. між малим приватним підприємством - фірмою "ПРОМСЕРВІС" (Орендодавцем, позивач) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Орендар, відповідач) укладено договір оренди за №1049 (Договір) (а.с.8).
Відповідно до умов Договору та на підставі акту прийому - передачі від 14.08.2014р. орендодавець передав, а орендар прийняв, на виконання договору оренди, приміщення, що в технічному паспорті позначені:69/20,5. (а.с.9).
Згідно додатку до договору, від 12.01.2015р. скріпленим підписами та печатками сторін, площа орендованих приміщень становить 57,7 кв.м. (а.с.10).
Відповідно до п. 4.1. Договору - орендна плата за місяць складає:45 грн. (з ПДВ) за один квадратний метр орендованої площі приміщення, що в технічному паспорті позначені:69/20,5 та 55 грн. за один квадратний метр орендованої площі приміщень, що в технічному паспорті позначені №60/37,2.
Пунктом 4.2. Договору предбачено, що орендна плата сплачується на розрахунковий рахунок орендодавця до 25 -ого числа попереднього місяця.
Згідно з п. 4.6. Договору крім орендної плати, орендар сплачує вартість спожитої електроенергії та вартість послуг з водопостачання та водовідведення, відповідно до показників лічильників та згідно виставлених рахунків.
Орендна плата є платежем, який вносить орендар орендодавцеві незалежно від результатів господарської діяльності. Орендна плата вноситься в грошовій формі до останнього числа розрахункового місяця у відповідності з отриманими рахунками.
За період з січня - березень 2015р. у орендаря перед орендодавцем виникла заборгованість по орендній платі, що склала: 7 821,26 грн. та підтверджується виставленими рахунками: №136 від 12.01.2015р., №162 від 01.02.2015р. та №312 від 01.03.2015р . (а.с.13-15).
Згідно п. 4.5. Договору, у разі прострочення платежу орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, на заборговану суму за кожен день прострочки платежу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
Згідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість за несвоєчасне внесення орендної плати склала - 8 715,08 грн., з них: 7 821,26 грн. - основний борг, 845,10 грн. - пені та 48,72 грн. - 3% річних.
Листом - претензією від 14.04.2015р. за №60 позивач повідомляв відповідача про існування боргу по сплаті орендної плати за договором №1049 від 13.08.2014р. , а також про наслідки несплати вказаного боргу (а.с.18).
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
В даному випадку відносини між сторонами носять договірний характер. Укладений договір оренди №1049 від 13.08.2014р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами достроково розірваний не був.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 845,10 грн. загальної суми пені, за періоди прострочення, слід зазначити наступне.
Згідно з п. 4.5. Договору, у разі прострочення платежу орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, на заборговану суму за кожен день прострочки платежу.
Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд провівши власний перерахунок пені за періоди прострочення оплати встановив, що вимога про стягнення в розмірі 845,10 грн. підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення 48,72 грн. суми 3% річних, за періоди прострочення оплати, суд зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд провівши власний перерахунок 3% річних за періоди прострочення оплати встановив, що вимога про стягнення загальної суми 3% річних в розмірі 48,72 грн. підлягає задоволенню.
При цьому судом було застосовано розрахунки пені та 3% річних, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".
В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі: 8 715,08 грн. , з них: 7 821,26 грн. - основного боргу, 845,10 грн. - пені та 48,72 грн. - 3% річних підляють повному задоволенню.
Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору 1 827,00грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (44323, Волинська обл., Любомльський р-он, смт. Головне, вул. Чапаєва, 10 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь малого приватного підприємства - фірма "ПРОМСЕРВІС" (33027, м. Рівне, вул. Київська, 98 код ЄДРПОУ13981123) 8 715,08 грн. заборгованості, з них: 7 821,26 грн. - основного боргу, 845,10 грн. - пені, 48,72 грн. - 3% річних та 1 827,00 грн. судових витрат по справі.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено
02.07.2015
Суддя В. О. Кравчук