30 червня 2015 року Справа № 916/4662/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Демидової А.М. Акулової Н.В.(доповідач), Шевчук С.Р.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕД"
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 року
та рішеннягосподарського суду Одеської області від 02.02.2015 року
у справі№ 916/4662/14 господарського суду Одеської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕД"
простягнення 15 605,51 грн.
За участю представників:
від позивача: Горьова Н.М. (дов.б/н від 19.05.2015 року);
від відповідача: не з'явився;
Рішенням господарського суду Одеської області від 02.02.2015р. по справі №916/4662/14 (суддя: Лічман Л.В.) позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" 15605,51 грн. заборгованості та 1827,00 судового збору.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 року у справі №916/4662/14 (судді: Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я., Журавльов О.О.) рішення господарського суду Одеської області від 02.02.2015р. по справі №916/4662/14 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Прийняті судові акти мотивовані наявністю правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки наданими письмовими доказами підтверджується факт порушення ТОВ „ПОЛІМЕД" приписів Правил водокористування та умов договору шляхом незбереження встановленого на його об'єкті засобу обліку води, тому правомірним є здійснене Виробником нарахування вартості води з використанням п.п.3.3,3.4 Правил водокористування.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕД" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 року та рішення Господарського суду Одеської області від 02.02.2015 року у справі №916/4662/14 та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.
В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ", просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 року у справі №916/4662/14 без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення.
Заслухавши представника позивача, який з'явився в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.12.2012р. між ТОВ „ІНФОКС" (Виробник) та ТОВ „ПОЛІМЕД" (Споживач) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 6812/3 відповідно до умов якого Виробник надає послуги з централізованого водопостачання (подача холодно питної води на об'єкти Споживача), а також по централізованому водовідведенню (приймання стоків холодного та гарячого водопостачання, ливневих та ненормативно-очищених стоків, які скидає Споживач в систему комунальної каналізації), згідно із дислокацією об'єктів. (п.1.1 договору).
В додатку № 1 до Договору об'єктом Споживача, який користується послугами водопостачання та водовідведення, названо аптеку за адресою: м. Одеса, вул. Олександра Невського,43.
Споживач своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них в належному технічному стані у відповідності з Правилами, переліченими в п.2.1 договору, та чинним законодавством (п.1.2 договору).
Згідно п.2.1 договору сторони зобов'язуються керуватись чинними в т.ч. Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 р. за № 936/15627 (далі - Правила водокористування).
Споживач зобов'язується, зокрема, забезпечити належний санітарно-технічний стан приміщень, водомірних вузлів, а також збереження та цілісність приладів обліку води (п.2.4.6 договору).
Відповідно до п.3.2. Договору оплата послуг водопостачання та водовідведення здійснюється до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунку та акту виконаних робіт.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.01.2014р. Виробник отримав лист Споживача, зареєстрований за вх. № 352, з проханням надіслати представника для опломбування з'єднань водомірного вузлу на об'єкті, розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Олександра Невського, 43, у зв'язку з крадіжкою водоміру № 2723810.
24.01.2014р. представник ТОВ „ІНФОКС" прибув за наведеною адресою, проте, враховуючи відсутність представників відповідача на об'єкті, обстеження перенесено на іншу дату, що зафіксовано в акті № 623.
04.03.2014р. представник ТОВ „ІНФОКС" повторно прибув на об'єкт за адресою: м. Одеса, вул. Олександра Невського,43 та встановив факт відсутності водоміру, з огляду на що складено акт № 902, яким, зокрема, запрошено представника ТОВ „ПОЛІМЕД" на засідання технічної комісії, призначене на 13.03.2014р. Також, в день складання акту № 902 представником ТОВ „ІНФОКС" оформлено інший акт № 1763 про опломбування з'єднань водомірного вузлу.
На засіданні технічної комісії, яке відбулось 13.03.2014р., яке оформлено протоколом №10, в присутності представника Споживача, з урахуванням відсутності раніше встановленого водоміру, що є порушенням п.п.5.17,5.18 Правил водокористування, прийнято рішення провести розрахунок згідно п.п.3.3,3.4 Правил водокористування.
Листом від 26.03.2014р. № 1302/то, отриманим під розписку 27.03.2014р. представником Споживача, останнього повідомлено, що заборгованість, розрахована згідно п.п.3.3,3.4 Правил водокористування, складає 15605,51 грн. та визначена шляхом помноження 896,25 м3/місяць на 17,412 грн., де: 896,25 м3/місяць - пропускна спроможність труби d=15 мм при швидкості руху води в ній 2м/сек та дії її повним перерізом протягом 24 годин за добу; 17,412 грн. - вартість 1 м3 води. В цьому ж листі Виробник встановив строк перерахування боргу - до 10.04.2014р.
Позивачем на адресу відповідача було направлено лист від 26.05.2014р. № 2158/то, в якому Виробник повторно просив погасити існуючу заборгованість.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами виникли зобов'язальні відносини на підставі укладеного договору на послуги водопостачання та водовідведення, в процесі виконання якого сторони зобов'язалися керуватись в тому числі Правилами водокористування.
Відповідно до п.5.18 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з'єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування. Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника. У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил. Аналогічні положення зазначені в п.п.1.2 та 2.4.6 договору.
У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. (п.3.3. Правил).
Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць. (3.4. Правил).
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що наданими позивачем письмовими доказами підтверджується порушення ТОВ „ПОЛІМЕД" приписів Правил водокористування та умов договору шляхом незбереження встановленого на його об'єкті засобу обліку води, тому суди прийшли висновку, що правомірним є здійснене Виробником нарахування вартості води з використанням п.п.3.3,3.4 Правил водокористування, та задовольнили позовні вимоги про стягнення 15 605,51 грн. заборгованості.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки суд першої інстанції та апеляційний господарський суд в порядку ст. ст.43, 47, 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосували матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.
Згідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанції норм права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги, покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 ,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕД" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Одеської області від 02.02.2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 року у справі №916/4662/14 залишити без змін.
Головуючий суддя Демидова А.М.
Судді: Акулова Н.В.
Шевчук С.Р.