"30" червня 2015 р. м. Київ К/9991/41849/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прокуратури м. Херсона до Херсонського міського голови Сальдо Володимира Васильовича, третя особа - ОСОБА_5 про визнання нечинним та скасування розпорядження, за касаційною скаргою Голови Херсонської міської ради Сальдо Володимира Васильовича на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року, -
У січні 2012 року прокурор звернувся до суду з позовом про визнання нечинним та скасування розпорядження Херсонського міського голови Сальдо В.В. № 1768-к від 27 жовтня 2011 року про призначення ОСОБА_5 на посаду директора міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» (далі - МКП) з 1 листопада 2011 року по 31 жовтня 2014 року включно за контрактом (далі - спірне розпорядження).
В обґрунтування позову зазначав, що спірне розпорядження прийняте в порушення пункту 1 частини 1 статті 10 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», оскільки ОСОБА_5 до вказаного призначення працював директором Департаменту житлово-комунального господарства Херсонської міської ради, до повноважень якого входило у тому числі контроль, нагляд, підготовка та прийняття відповідних рішень щодо діяльності МКП«Херсонтеплоенерго». Крім цього прокурор зазначав, що спірне розпорядження також прийнято з порушенням пункту 5.2 Статуту МКП «Херсонтеплоенерго», оскільки не узгоджено з профільною постійною комісією міської ради. Тому посилаючись на зазначені обставини просив про задоволення позову.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 7 березня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Оскаржуваною постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.
У касаційній скарзі Херсонський міський голова, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить його рішення судів скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи колегія суддів дійшла висновку про закриття провадження у справі з таких підстав.
У відповідності до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За приписами частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
У відповідності до частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникли у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частина 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України).
Колегія суддів звертає увагу, що законодавство не містить визначення терміна «публічно-правовий спір». Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.
Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, слід враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії та звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору, що виник між сторонами, є розпорядження Херсонського міського голови Сальдо В.В. № 1768-к від 27 жовтня 2011 року про призначення ОСОБА_5 на посаду директора міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» .
Так, пунктом 30 частини першої статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 42 цього Закону сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.
Відповідно до частини третьої статті 8 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 3.1.6 пункту 3.1 розділу 3 Державного класифікатора України «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» комунальне підприємство - підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.
Комунальна організація (установа, заклад) утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління (підпункт 3.4.5 пункту 3.4 розділу 3 цього Класифікатора).
З огляду на викладене комунальні підприємства, установи чи організації не є суб'єктом владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, а діяльність директора комунального підприємства, установи чи організації не належить до публічної служби, визначеної цим Кодексом.
Відносини з приводу призначення чи звільнення директора комунального підприємства, установи чи організації є трудовими.
При цьому, видання відповідного акта органом місцевого самоврядування, зокрема спірного розпорядження, не змінює юридичної природи цих правовідносин.
Враховуючи зазначене, слід дійти висновку, що даний спір не належать до юрисдикції адміністративних судів, а отже рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження в справі.
У відповідності з пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснити позивачеві, що розгляд даної справи віднесений до суду цивільної юрисдикції згідно правил пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки спір сторін виник з трудових відносин.
Керуючись статтями 223, 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,-
Касаційну скаргу Голови Херсонської міської ради Сальдо Володимира Васильовича задовольнити частково.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 7 березня 2012 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року скасувати та закрити провадження в справі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.
Судді: Я.Л. Іваненко
М.І. Мойсюк
В.В. Тракало