30 червня 2015 року м. Київ К/800/20414/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року,-
У липні 2009 року Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулося до суду з позовом, у якому просило зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області відшкодувати суму виплаченої в період з 1 квітня 2008 року по 31 травня 2009 року державної адресної допомоги і витрати з її доставки в сумі 966886,98 грн., включити ці витрати в акти щомісячної звірки та вчиняти ці дії на майбутнє.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 червня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
На зазначене судове рішення 7 березня 2014 року Управлінням Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області подано апеляційну скаргу.
Оскаржуваною ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи колегія суддів, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про відхилення скарги з таких підстав.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження апеляційний суд на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що така подана з пропуском встановленого законом річного строку.
Згідно вимог частини 2 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
Разом з цим, абзацом 3 частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи рішення суду першої інстанції ухвалено 1 червня 2011 року.
Апеляційна скарга на зазначене судове рішення подана Управлінням Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 7 березня 2014 року.
За приписами частини 2 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місячи і число останнього року цього строку.
Таким чином, оскільки рішення судом першої інстанції ухвалене 1 червня 2011 року, річний строк закінчувався 2 червня 2012 року.
Посилання скаржника на дату отримання зазначеного судового рішення могли слугувати підставою для поновлення строку для апеляційного оскарження, однак в межах одного року, оскільки положення абзацу 3 частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України є обмежувальними для подання апеляційних скарг прокурорами, органами державної влади, органами місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень.
Отже висновок апеляційного суду відповідає дійсним обставинам справи та нормам процесуального права, доводи касаційної скарги його висновків не спростовують, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,-
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відхилити, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Я.Л. Іваненко
М.І. Мойсюк
В.В. Тракало