18 червня 2015 року м. Київ К/800/45316/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Карася О.В.
Олендера І.Я.
за участю секретаря судового засідання: Міщенко Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2013 року
у справі № 820/2844/13-а
за позовом Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель»
до Головного управління Державної казначейської служби України по Харківській області,
Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів
про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, -
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2013 року, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель» (далі - ПАТ «Завод «Південкабель»; позивач) до Головного управління Державної казначейської служби України по Харківській області (далі - ГУ ДКС України по Харківській області; відповідач-1) та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів; відповідач-2) задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Завод «Південкабель» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2012 року в розмірі 7 726 369,00 грн. та судовий збір у розмірі 2 294,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач-2 оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2013 року в повному обсязі.
В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем 18 січня 2013 року подано до контролюючого органу декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року, в якій, зокрема, заявлено до відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 23.1 декларації) суму податку на додану вартість у розмірі 8 099 431,00 грн.
Відповідачем-2, в свою чергу, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Завод «Південкабель» з питання правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 1 829 493,00 грн., а також достовірності нарахування бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у розмірі 8 099 431,00 грн., за результатами якої складено акт № 172/40.0-14/000214534 від 22 березня 2013 року.
За наслідками здійсненої перевірки, податковий орган не виявив порушень у розрахунку заявленої товариством до відшкодування за грудень 2012 року суми податку на додану вартість у розмірі 7 726 369,00 грн., проте не подав у п'ятиденний строк після закінчення перевірки органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням названої суми.
Обґрунтовуючи свою правову позицію, відповідач-2 вказував на неотримання відповідей на запити щодо перевірки легітимності фінансово-господарської діяльності контрагентів-нерезидентів товариства.
Суди попередніх інстанцій цілком обґрунтовано не погодились із зазначеними доводами контролюючого органу, зважаючи на таке.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
За правилами пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з пунктами 200.10, 200.11, 200.12, 200.13 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Таким чином, контролюючий орган у межах правил пункту 200.11 статті 200 ПК України може (має право) провести перевірку достовірності нарахування бюджетного відшкодування за умови наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено з порушенням податкового законодавства, якщо ці порушення допущено саме платником податку при поданні податкової звітності та заяви про бюджетне відшкодування. Така перевірка, зокрема, не виключає можливості дослідження товарності та реальності господарських операцій із контрагентами платника податку.
Водночас ці законодавчі норми не дають права податковому органу не подавати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетного відшкодування, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, з підстави неотримання відповідей на запити щодо перевірки легітимності фінансово-господарської діяльності покупців-нерезидентів, яким позивачем із застосуванням нульової ставки податку на додану вартість експортувалась продукція власного виробництва в охоплений перевіркою період.
За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2013 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Карась О.В.
Олендер І.Я.