"30" червня 2015 р. м. Київ К/800/35677/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5 на постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 лютого 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та призначення пенсії,
У листопаді 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача. Уточнивши позовні вимоги, просив визнати протиправними дії та рішення відповідача щодо розрахунку стажу, який дає право на пенсію та виплати йому пенсії з 14 серпня 2009 року; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області зарахувати до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період проходження ним строкової військової служби, призначити йому пенсію відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 27 січня 2009 року, виплатити недоотримані пенсійні виплати за період з 27 січня 2009 року по 14 серпня 2009 року в подвійному розмірі; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 25000 грн.
Постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та направлення справи на новий розгляд.
Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 27 січня 2009 року адміністрацією Закритого акціонерного товариства тресту «Кривбасшахтопроходка» до управління пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу були надані документи для призначення ОСОБА_4 пенсії відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак, відповідач відмовив у призначенні позивачу вказаної пенсії, посилаючись на відсутність в останнього необхідного стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Крім того, позивача було повідомлено, що право на призначення вказаної пенсії виникне у нього з 14 серпня 2009 року.
14 серпня 2009 року ОСОБА_4 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». З цього ж дня (з 14 серпня 2009 року) відповідач призначив позивачу пенсію відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши при цьому період проходження ОСОБА_4 військової служби з 10 квітня 1982 року по 6 травня 1984 року до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що період проходження ОСОБА_4 військової служби правомірно зараховано управлінням Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби», який набрав чинності 01 січня 2006 року, час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім того, суди дійшли висновку, що відповідач правомірно призначив позивачу пенсію з 14 серпня 2009 року, а не з 27 січня 2009 року, оскільки на час першого звернення за призначенням пенсії позивач не мав необхідного стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Проте, повністю погодитися з висновками судів першої інстанції та апеляційної інстанції не можна.
Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Всупереч вищенаведеній нормі закону висновки судів як першої, так і апеляційної інстанцій зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, до того ж не ґрунтуються на законі.
Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Враховуючи вищенаведене, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що в період проходження ОСОБА_4 військової служби було чинним положення «Про порядок призначення та виплати державних пенсій», затверджене постановою Ради Міністрів СРСР № 590 від 3 серпня 1972 року.
Так, підп. «к» ч. 1 п. 109 зазначеного положення, крім роботи в якості робочого або службовця, в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.
Частиною 3 п. 109 цього ж Положення передбачено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та по інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти «а» та «б» пункту 16), та пенсії у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт «в» пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах «к» та «л», прирівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.
Крім того, суди ухвалили суперечливі висновки щодо правомірності відмови управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області призначити позивачу пенсію відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 27 січня 2009 року. Так, зазначивши, що ОСОБА_4 не мав права на призначення вказаної пенсії з цієї дати через відсутність відповідного стажу, суди разом з тим дійшли висновку, що пенсія не може бути призначена позивачу з 27 січня 2009 року, оскільки він не оскаржував рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії з цієї дати.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно ч. 2 ст. 227 цього Кодексу підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, коли судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення вищенаведених норм процесуального права, зокрема статей 76, 86, 159 КАС України, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню на підставі ст. 227 КАС України з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5 задовольнити.
Постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 лютого 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.В. Тракало
Судді: Я.Л. Іваненко
М.І. Мойсюк