02 липня 2015 року м. Київ К/800/29922/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Тракало В.В., перевіривши касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державної виконавчої служби України, третя особа Міністерство юстиції України про визнання неправомірною та скасування постанови,
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2015 року, позов задоволено. Визнано неправомірною та скасовано постанову відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України від 5 листопада 2014 року про закінчення виконавчого провадження № 41600810 з виконання рішення Європейського суду з прав людини від 12 грудня 2013 року.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення Європейського суду з прав людини в частині виплати справедливої сатисфакції позивачу з урахуванням конвертації в національну валюту було виконано не за курсом на день здійснення платежу, що підтверджується листом Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства юстиції України від 24 березня 2015 року №16-48/496. Простий відсоток, що нараховується на суму боргу за несвоєчасне виконання рішення Суду у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти, також розрахований та виплачений позивачу в розмірі, що не відповідає вимогам резолютивної частини рішення Європейського суду з прав людини. Отже, висновок відповідача щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом є передчасним, а підстави прийняття постанови державного виконавця від 5 листопада 2014 року про закінчення виконавчого провадження № 41600810 з виконання рішення Європейського суду з прав людини від 12 грудня 2013року не відповідають вимогам ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».
У касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій не дають підстав для висновку, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, що дає підстави вважати, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Тракало