30 червня 2015 року м. Київ К/800/18450/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги приватного акціонерного товариства «Діелектричні кабельні системи України» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства «Діелектричні кабельні системи України»
до відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області
про визнання протиправними та скасування протоколу, припису та постанови, -
13.06.2013р. до суду з позовом про визнання незаконним протоколу, припису, визнання незаконною та скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області (далі Інспекція) про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування звернулося приватне акціонерне товариство «Діелектричні кабельні системи України» (далі Товариство). Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що за наслідками проведеної перевірки Інспекцією 23.05.2013р. складено протокол та винесено припис про усунення виявлених порушень. Також 30.05.2013р. відповідачем прийнято постанову про застосування до Товариства штрафу за порушення містобудівного законодавства. Вважаючи, що протокол, припис та постанова є необґрунтованими, позивач просив задовольнити позов.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 р., в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовими рішеннями, Товариство звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та задовольнити позов. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.
У своїх запереченнях Інспекція вважає рішення судів законними та обґрунтованими.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що за результатами проведеної позапланової перевірки Інспекцією складено акт від 23.05.2013р. в якому зазначено, що на об'єкті перевірки побудовано газопровід середнього тиску діаметром 160-110 мм. загальною довжиною 2845,5 м. на земельній ділянці, не відведеній під будівництво газопроводу.
Таким чином, під час перевірки Інспекція дійшла висновку про подання замовником будівництва недостовірних даних в декларації про початок виконання будівельних робіт в частині не зазначення земельної ділянки, на якій планується будівництво мережі поза майданчикового газопроводу, що є порушенням статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Цього ж дня відповідачем складено протокол та припис про усунення виявлених порушень, а постановою №3-3005/5 від 30.05.2013р. Товариство визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 103230,00 грн.
Спірні правовідносини регулюються положеннями Законів України «Про архітектурну діяльність», «Про трубопровідний транспорт», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Положенням про Державну архітектурно - будівельну інспекцію України.
Відмовивши в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач відповідно до статті 71 КАС України належним чином довів, що під час проведення перевірки, оформленні її результатів та застосуванні штрафних санкцій Інспекція діяла у відповідності до вимог чинного законодавства та у межах своїх повноважень.
При цьому судами вірно застосовано норми права, що регламентують спірні правовідносини, зроблено правильний висновок щодо наявності в діях позивача порушень вимог Законів України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо надання недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт та дано належну оцінку твердженням сторін з цього приводу.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, ґрунтуються на неправильному тлумаченні чинного законодавства та не дають підстав для скасування чи зміни судових рішень.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 2201,223,224,230,231,254 КАС України, -
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Діелектричні кабельні системи України» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.
Судді А.О. Логвиненко
О.Є. Донець
В.Ф. Мороз