"01" липня 2015 р. м. Київ К/9991/55986/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючого,
Іваненко Я.Л.,
Пасічник С.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України про стягнення одноразової грошової допомоги,
У листопаді 2008 року ОСОБА_4 звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому зазначав, що у 1998 році звільнений з військової служби за станом здоров'я та йому призначено пенсію за вислугу років. У червні 2007 року у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при випробуванні ядерної зброї було встановлено ступінь втрати професійної працездатності 60% та у подальшому встановлено ІІІ групу інвалідності. У зв'язку з цим звернувся за виплатою одноразової грошової допомоги, на що отримав відмову з посиланням на те, що оскільки був звільнений з військової служби до 01 січня 2007 року на нього не поширюються дія статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Уточнивши позовні вимоги просив суд визнати протиправною відмову у виплаті одноразової грошової допомоги та зобов'язати відповідача здійснити виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 36-місячного грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року, позов задоволено: визнано протиправними дії щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги; зобов'язано здійснити дії щодо виплати одноразової грошової допомоги як звільненому з військової служби особі, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, що мало місце у період проходження військової служби у розмірі 36-місячного грошового забезпечення, обчисленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, Міністерство оборони України ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до довідки до результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого ОСОБА_4 встановлено 60% втрати професійної працездатності з 18 червня 2007 року у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при випробуванні ядерної зброї.
10 січня 2008 року позивачу видано посвідчення інваліда ІІІ групи.
02 грудня 2008 року позивач звернувся до Департаменту фінансів Міністерства оборони України з проханням надати відповідь чи має право на виплату одноразової грошової допомоги внаслідок захворювання, що мало місце у період проходження військової служби. Листом від 22 грудня 2008 року було повідомлено, що оскільки позивач був звільнений з військової служби у 1998 році, тобто до набрання чинності Законів України «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб», то дія статей 41 та 16 цих Законів на нього не поширюється.
Відповідно до довідки Київської міської дирекції Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» від 22 січня 2009 року № 149 ОСОБА_4 за державним обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців протягом 1992-2009 років страхову суму не отримував.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов, окружний суд, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки між подіями, пов'язаними із завданням шкоди здоров'ю позивачу та моментом, коли проявилися і були встановлені наслідки завданої шкоди, минув певний проміжок часу, то такі правовідносини мають тривалий характер і для їх правової оцінки має застосовуватися закон, який є чинним на дату проявлення та встановлення наслідків завданої шкоди.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до статті 41 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яким визначені основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців.
Частиною другою статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінет Міністрів України постановою від 28 травня 2008 року № 499 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб.
Пунктом 2 постанови № 499 встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
Оскільки інвалідність позивачу була встановлена після 01 січня 2007 року, суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали право позивача на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» й Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб.
Разом з тим, пунктом 3 Порядку визначено, органи до яких особі слід звернутися за виплатою одноразової грошової допомоги у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) та перелік документів, що до них подаються.
Відповідно до пункту 7 Порядку керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку. Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови. Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.
Судами попередніх інстанцій було досліджено лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України, яким надано відповідь на звернення позивача щодо виплати спірної грошової допомоги.
Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій не звернули увагу на пункти 3 та 7 Порядку й не встановили чи виникли між сторонами правовідносини, що витікають із їх застосування.
Допущені судами порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд.
Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.
Судді:С.Є. Амєлін Я.Л. Іваненко С.С. Пасічник