25 червня 2015 року м. Київ К/800/18476/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Островича С.Е.
Степашка О.І.
Федорова М.О.
секретаря судового засідання Іванова К.Ю.,
представник позивача Лошак В. О.
представник відповідача Федорчук І. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрол-Гарант" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрол-Гарант" (далі - ТОВ "Петрол-Гарант") звернулось до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2012 року позов ТОВ "Петрол-Гарант" задоволено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2015 року апеляційну скаргу Луцької ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2012 року - залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Луцька ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Перша логістична компанія" у задоволенні позову.
ТОВ "Петрол-Гарант" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу Луцька ОДПІ.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
Луцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Петрол-Гарант» з податку на додану вартість за серпень 2012 року. За результатами перевірки складено акт від 22 жовтня 2012 року №5418/15-211/36541339.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 4.6.7 розділу V «Порядок заповнення податкової декларації» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 25 листопада 2011 №1492 та неправомірно завищило залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) в січні 2012 року на 5655177, 00 грн., в зв'язку з чим значення рядку 24 декларації з ПДВ за серпень 2012 року має становити 1075454, 00 грн.
На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення за формою «В4» від 09 листопада 2012 року №0011531601, яким ТОВ «Петрол-Гарант» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2012 року на 5655177, 00 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Мавекс», яке оформлено протоколом від 06 липня 2009 року №06-07-09, вирішено передати в статутний фонд ТОВ «Петрол-Гарант» наступне майно: автозаправні станції загальною вартістю 34866839,24 грн., земельні ділянки загальною вартістю 3018137,82 грн., майно, що знаходиться на АЗС загальною вартістю 1322367,98 грн. Протоколом №2 загальних зборів учасників ТзОВ «Петрол-Гарант» від 21 серпня 2009 року вирішено збільшити статутний фонд ТОВ «Петрол-Гарант» за рахунок додаткового майнового внеску ТОВ «Мавекс» у розмірі 39207344,99 грн. Разом з тим, 21 серпня 2009 року у м. Луцьку між ТОВ «Мавекс» та ТОВ «Петрол-Гарант» складений акт прийому-передачі №1, яким ТОВ «Мавекс» передало, а ТОВ «Петрол-Гарант» прийняло основні засоби на суму 34866839,24 грн. в тому числі ПДВ 5811139,87 грн. Як вбачається зі змісту вищезазначеного акту, всі передані основні засоби є нерухомим майном (автозаправні станції, нафтобази, офіси), які розміщені у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській та Одеській областях. ТОВ «Мавекс» видані ТОВ «Петрол-Гарант» податкові накладні всього на загальну суму 36138387,56 грн. Державним реєстратором Виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області зареєстровані зміни та доповнення до статуту ТОВ «Петрол-Гарант» (номер запису 1988050001005108). Вищезазначеними змінами збільшено статутний капітал товариства до 39269 844,99 грн. за рахунок майнового внеску ТОВ «Мавекс».
З оборотно-сальдових відомостей за серпень 2009 року вбачається, що на бухгалтерському рахунку 10.1 «Земельні ділянки» ТОВ «Петрол-Гарант» він обліковує земельні ділянки загальною вартістю 3018137,82 грн. На бухгалтерському рахунку 10.3 «Будівлі та споруди» товариство обліковує нерухоме майно загальною вартістю 28720839,60 грн. ТОВ «Петрол-Гарант» отримало правовстановлюючі документи на нерухоме майно, яке передано йому актом прийому-передачі №1 від 21 серпня 2009 року та провело державну реєстрацію права власності на нього, що підтверджується відповідними свідоцтвами органів місцевого самоврядування та витягами органів БТІ.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що з 23 листопада 2009 року по 02 грудня 2009 року на підставі направлення від 23 листопада 2009 року №000565 виданого ДПА у Волинській області, згідно з п. 9 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.п 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відповідно до наказу ДПА у Волинській області від 18 листопада 2008 року №1084, проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Петрол-Гарант» з питань правильності визначення сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в серпні 2009 року. Результати вищезазначеної перевірки оформлені актом від 07 грудня 2009 року №442/23-99/36541339. Вказаною перевіркою зроблено висновок про порушення ТОВ «Петрол-Гарант» п. 7.5 ст. 7, п.п 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит з податку на додану вартість за серпень 2009 року в сумі 5811139,87 та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду у вересні 2009 року на 5811140, 00 грн.
Згідно з п.п. 1.4 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1994 року №168/97-ВР, поставка товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з положенням п.п 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).
Відповідно до положень п.п 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з правилами п.п 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Правилами п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з положеннями п.п 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що ТОВ «Петрол-Гарант» належним чином оформив операцію з придбання від ТОВ «Мавекс» основних засобів шляхом внесення їх до статутного фонду у серпні 2009 року, провів державну реєстрацію придбаних основних засобів, довів правомірність формування ним податкового кредиту у серпні 2009 року з вищезазначеної операції, правомірно відобразив відповідні суми податкового кредиту у податковій звітності за період з серпня 2009 по жовтень 2012 року, не заявляв вищезазначені суми до бюджетного відшкодування, а відповідачем, Луцькою ОДПІ, не доведено винесення ним податкового повідомлення-рішення від 09 листопада 2012 року №0011531601 на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Петрол-Гарант".
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко
М.О. Федоров