"23" червня 2015 р. м. Київ К/800/16235/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),
Малиніна В.В.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання протиправними постанов та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року,-
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівський області, в якому просить суд: визнати протиправною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ващенка А.В. від 22.10.2014 про арешт коштів боржника № 31/4 за зведеним виконавчим провадженням № 31/4 від 14.06.2011 (№ за ЄДРВП - 28391641) про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина», в межах суми 4 628 915,08 грн.; зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ващенка А.В. від 22.10.2014 про арешт коштів боржника № 31/4 за зведеним виконавчим провадженням № 31/4 від 14.06.2011 (№ за ЄДРВП - 28391641) про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина», в межах суми 4 628 915,08 грн.; визнати протиправною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ващенка А.В. від 27.10.2014 про арешт коштів боржника № 31/4 за зведеним виконавчим провадженням № 31/4 від 14.06.2011 (№ за ЄДРВП - 28391641) про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина», в межах суми 4 628 915,08 грн.; зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ващенка А.В. від 27.10.2014 про арешт коштів боржника № 31/4 за зведеним виконавчим провадженням № 31/4 від 14.06.2011 (№ за ЄДРВП - 28391641) про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина», в межах суми 4 628 915,08 грн.; визнати протиправною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ващенка А.В. від 30.10.2014 про арешт коштів боржника № 31/4 за зведеним виконавчим провадженням № 31/4 від 14.06.2011 (№ за ЄДРВП - 28391641) про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина», в межах суми 4 561 760,32 грн.; зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ващенка А.В. від 30.10.2014 про арешт коштів боржника № 31/4 за зведеним виконавчим провадженням № 31/4 від 14.06.2011 (№ за ЄДРВП - 28391641) про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина», в межах суми 4 561 760,32 грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року та прийнято нову про відмову у задоволенні позову.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" не погодилось з постановою Київського апеляційного адміністративного суду 02 квітня 2015 року і звернулось до суду з касаційною скаргою, в який просить її скасувати та залишити в силі постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини: на виконанні у відділі ПВР УДВС ГУЮ у Чернігівській області знаходиться зведене виконавче провадження №31/4 (№ за ЄДРВП - 28391641) про стягнення заборгованості з СТОВ "Батьківщина".
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року по справі № 2а-3593/10/2570 замінено сторону у зведеному виконавчому провадженні № 31/4 від 14 червня 2012 року з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий стандарт".
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року по справі № 2а-3593/10/2570 рішення першої інстанції скасовано та постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" відмовлено повністю.
09 липня 2014 року Вищим адміністративним судом України по справі №2а-3593/10/2570 винесена ухвала якою зупинено виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року по справі № 2а-3593/10/2570 за позовом Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" про стягнення заборгованості до закінчення касаційного провадження у Вищому адміністративному суді України.
22.10.2014 року постановою про арешт коштів боржника № 31/4 по вказаному зведеному виконавчому провадженню було накладено арешт на суму 4 628 915,08 грн.
27.10.2014 року постановою про арешт коштів боржника № 31/4 по зведеному виконавчому провадженню було накладено арешт на суму 4 628 915,08 грн.
30.10.2014 року постановою про арешт коштів боржника № 31/4 по зведеному виконавчому провадженню було накладено арешт на суму 4 561 760,32 грн.
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття постанови Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області від 22.10.2014 про арешт коштів боржника № 31/4 за зведеним виконавчим провадженням № 31/4 від 14.06.2011 та постанови від 27.10.2014 про арешт коштів боржника № 31/4 за зведеним виконавчим провадженням № 31/4 від 14.06.2011.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність винесення оскаржуваних постанов, з посиланням на те, що накладення відповідачем арешту на кошти позивача, що значно перевищує реальну суму заборгованості СТОВ "Батьківщина", перешкоджає здійсненню господарської діяльності позивача та унеможливлює проведення будь-яких платежів на арештованих рахунках, в тому числі, сплаті податків, заробітної плати, розрахунках по укладених контрактах, тощо.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволені позову, Київський апеляційний адміністративний суд, дійшов протилежного висновку з посиланням на те, що державним виконавцем вчинено всі необхідні виконавчі дії та винесено оскаржувану постанову, із додержанням Закону України «Про виконавче провадження».
Проте, з таким висновком суду апеляційної інстанції не можна погодитися з огляду на наступне.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
При цьому, відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Права та обов'язки державного виконавця визначені статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження", якою, крім іншого, передбачено, що державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
Відповідно до частин 1-4 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Судом першої інстанції встановлено, що головним державним виконавцем відділу ПВР УДВС ГУЮ у Чернігівській області було винесено постанову про арешт коштів боржника № 31/4 від 22.10.2014. Вказаною постановою накладено арешт на кошти СТОВ "Батьківщина" в межах суми 4 628 915,08 грн.
27.10.2014 головним державним виконавцем відділу ПВР УДВС ГУЮ у Чернігівській області винесено постанову про арешт коштів боржника №31/4, якою було накладено арешт на рахунки СТОВ "Батьківщина" в межах суми 4 628 915,08 грн.
30.10.2014 головним державним виконавцем відділу ПВР УДВС ГУЮ у Чернігівській області винесено постанову про арешт коштів боржника №31/4, якою було накладено арешт на рахунки СТОВ "Батьківщина" в межах суми 4 561 760,32 грн.
Оскільки всупереч ч.3 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" оскаржуваними постановами накладений арешт на кошти боржника у розмірі суми, яка перевищує розмір суми стягнення, то суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності винесення постанов про арешт коштів боржника №31/4 від 22.10.2014, 27.10.2014, 30.10.2014.
Відповідно до ч.1 ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 225, 226, 231 КАС України суд,-
ухвалив :
Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" - задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року - скасувати, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року - залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді О.Ф. Ситников
В.В. Малинін
Ю.К. Черпак