25 червня 2015 року м. Київ К/800/41632/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Чалого С.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про визнання незаконним та скасування рішення,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови від 29.08.2012 про накладення штрафу у розмірі 99 180,00 грн.
Позовні вимоги мотивовано протиправністю постанови від 29.08.2012 як такої, що прийнято за відсутності факту вчинення позивачем порушення, передбаченого частиною третьою пункту 4 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 01.06.2005 НОМЕР_1, зареєстрованого в Тарутинському РБТІ 05.03.2005, належить будівля кондитерського цеху, розташована в АДРЕСА_1.
15.08.2012 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, за результатами якої складено акт від 15.08.2012.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт щодо об'єкта ІІІ категорії складності.
Постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.08.2012 №140 на ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою пункту 4 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" застосовано штрафні санкції у розмірі 99 180,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з правомірності постанови від 29.08.2012 №140 як такої, що прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, за наявності факту вчинення позивачем порушення, передбаченого частиною третьою пункту 4 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Так, згідно з пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.
Судами попередніх інстанцій в обґрунтування судового рішення вказано, що факт виконання позивачем будівельних робіт у належному йому приміщенні не заперечувався; доказів реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт позивачем не надано.
Згідно з частиною третьою пункту 4 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.
Колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості посилання заявника касаційної скарги на той факт, що він не замовляв робочого проекту реконструкції належної йому одноповерхової будівлі кондитерського цеху з тих мотивів, що реконструкцію здійснювалась без його відома ОСОБА_3
Так, судами попередніх інстанцій зазначено, що згідно з копією титульного листа робочого проекту щодо реконструкції одноповерхової будівлі кондитерського цеху під склад-магазин будівельних матеріалів, замовником такого проекту є саме фізична особа-підприємець ОСОБА_2; згідно з виданою позивачем довіреністю від 23.05.2012 він уповноважив ОСОБА_3 здійснювати від його імені усі дії, пов'язані з переплануванням та реконструкції в тому числі і вказаної будівлі.
Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності постанови від 29.08.2012 №140 як такої, що прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, за наявності факту вчинення позивачем порушення, передбаченого частиною третьою пункту 4 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: