23 червня 2015 року м. Київ К/800/1263/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),
Малиніна В.В.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі Дніпропетровської області до Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури" про стягнення заборгованості за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури" на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року, -
19.09.2013 року Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод трубопровідної арматури» подало до суду заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в якій заявник просить визнати виконавчий лист Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2010 року по адміністративній справі № 2а-6667/10/0470 за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до ПАТ "Нікопольський завод трубопровідної арматури" про стягнення заборгованості в сумі 36 578,81 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року в задоволенні заяви відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року залишено без змін ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року.
Не погоджуючись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року, Відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод трубопровідної арматури" звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким задовольнити заяву, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2010 року задоволено позов Управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі Дніпропетровської області до Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод трубопровідної арматури» про стягнення заборгованості в розмірі 36 578,81 грн.
За заявою позивача 08.12.2010 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист № 2а-6667/10/0470.
10.10.2012 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області Селезньовим М.О. прийнято до виконання виконавче провадження ВП №23492878 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-6667/10/0470, виданого 08.12.2010 року про стягнення боргу в розмірі 36 578,81 грн.
09.01.2013 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство №26/904/229/2013 за заявою УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі до ПАТ "Нікопольський завод трубопровідної арматури" про визнання банкрутом.
18.07.2013 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області по справі №26/904/229/2013 затверджено реєстр вимог кредиторів, вимоги УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі на суму 1 235 915,31 грн. відхилено.
14.08.2013 року постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2013 року залишено без змін.
При цьому, сума, заявлена до стягнення в виконавчому листі № 2а-6667/10/0470 від 08.12.2010 року, не увійшла до реєстру вимог кредиторів.
Відмовляючи в задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суди попередніх інстанцій виходили з того, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою і підлягає виконанню на всій території України, а виконавче провадження здійснюється у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», яким не передбачено визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у випадку невключенння суми до стягнення за виконавчим листом до реєстру вимог кредиторів.
З таким висновком погоджується суд касаційної інстанції, на підставі наступного.
Відповідно до ч.2 ст.259 КАС України, суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Частиною 4 даної статті передбачено, що суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Таких обставин у даній справі, як обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою не встановлено.
Також згідно ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Частиною 4 ст. 257 КАС України встановлено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Законом України «Про виконавче провадження» врегульовані правила примусового виконання рішень боржником, відносно якого порушено провадження про банкрутство.
Згідно п. 8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» підставою обов'язкового зупинення виконавчого провадження є порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.
Таким чином, Законом передбачено обов'язкове зупинення виконавчого провадження за викладених обставин, проте ні нормами КАС України, ні Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у випадку невключенння суми до стягнення за виконавчим листом до реєстру вимог кредиторів. Чинним законодавством не передбачено списання заборгованості підприємства перед УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області у разі не внесення заборгованості до реєстру вимог кредиторів.
Аналізуючи вказані обставини по справі та застосовуючи відповідні норми матеріального права, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції правильно встановили обставини справи, повно дослідили докази по справі та ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 231 КАС України суд, -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури" залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.Ф. Ситников
В.В. Малинін
Ю.К. Черпак