23 червня 2015 року м. Київ К/800/6694/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.
суддів Заїки М.М.
Кочана В.М.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Народицького районного суду Житомирської області від 12 листопада 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії,
встановила:
У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання провести донарахування і виплату щомісячної пенсії, доплати до пенсії та додаткової пенсії передбачені статтями 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.03.2013 по 31.08.2013.
Постановою Народицького районного суду Житомирської області від 12 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року, відмовлено в задоволенні позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що ОСОБА_2 проживає в смт.Народичі Житомирської області, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 та є інвалідом другої групи інвалідності по захворюванню, що пов'язане з аварією на ЧАЕС, що підтверджується посвідченнями серії НОМЕР_1, серії НОМЕР_2 та довідкою МСЕК серії 2-18 ЖИЗ №076759.
Переліком населених пунктів Житомирської і Київської, областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 та розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12.01.1993, смт. Народичі Житомирської області віднесено до зони безумовного обов'язкового відселення.
Відповідно до статтей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на відповідну пенсію, доплату до пенсії та додаткову пенсію, та і отримував їх згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 в конкретних розмірах, що підтверджується довідкою №600, виданою Управлінням Пенсійного фонду України в Народицькому районі 06.09.2013.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що правові підстави для здійснення перерахунку державної та додаткової пенсії, доплати до пенсії та її виплати позивачу відповідно до ст. ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 березня 2013 року відсутні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.201212 встановлено, що у 2013 році, зокрема, норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено розміри виплат, передбачених ст.ст.39, 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які й отримує позивач.
Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 №3-рп/2012 у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України роз'яснено, що Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Статтями 113, 116, 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, у своїй діяльності керується Конституцією України, здійснює визначені Конституцією та законами України повноваження, видає постанови, розпорядження в межах своєї компетенції, зокрема здійснює внутрішню політику держави, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечує проведення фінансової політики, політики у сфері соціального захисту, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Народицького районного суду Житомирської області від 12 листопада 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді М.М. Заїка
В.М. Кочан