24 червня 2015 року м. Київ К/800/28322/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги Української іноземної юридичної колегії на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції, третя особа ОСОБА_2, Українська іноземна юридична колегія, про визнання нечинним акту та зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року залишено без змін постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року, якою позов задоволено частково. Знято арешт з ? частки житлового будинку з надвірними будівлями, яка належить позивачу на праві приватної власності та була включена до акту опису та арешту майна від 08 серпня 2013 року, складеного державним виконавцем. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі Українська іноземна юридична колегія просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.
Згідно із пунктом 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із змісту оскаржуваних судових рішень видно, що частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що на час вчинення виконавчих дій та складання опису майна, половина будинковолодіння належала позивачу на праві приватної власності, а тому державний виконавець неправомірно описав та наклав арешт на це майно в рамках виконавчого провадження про стягнення боргу на користь третьої особи.
У касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування підстав для скасування чи зміни судових рішень, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.
Наведене є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Української іноземної юридичної колегії на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Головчук