25 червня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1661/15-а
16 год. 00 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Попова В.Ф.,
при секретарі: Якущенко К.Ю.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) звернувся до суду з позовом до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - Цюрупинська ОДПІ, відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.04.2015 № 192222 про визначення йому податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 13583,60 грн.
Підставою для визначення зазначеного податкового зобов'язання став договір оренди землі, укладений 3 квітня 2006 року між Цюрупинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3. За змістом цього договору останній прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 23,41 га, нормативна грошова оцінка якої становить 164613,42 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, обґрунтовує їх тим, що згідно з договором оренди землі орендна плата встановлена в сумі 164,61 грн. за рік. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації грошової оцінки земель. Ніяких змін до договору оренди землі сторонами не вносилось. Відповідачем протиправно обчислено грошові зобов'язання позивачу з посиланням на зміни в податковому законодавстві, якими передбачено, що розмір орендної плати за рік не може бути меншим 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки ці зміни були внесені вже після укладення договору оренди землі, а закон не має зворотної дії в часі. Податковий кодекс України визначає договір оренди як документ, на підставі якого визначається податкове зобов'язання щодо сплати орендних платежів. Відповідач не мав права здійснювати нарахування орендної плати без врахування умов договору оренди, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Представник відповідача позов не визнала, заперечення мотивує тим, що визначення розміру орендної плати здійснювалось згідно з вимогами чинного законодавства, з урахуванням коефіцієнтів індексації грошової оцінки земельної ділянки та вимог пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, згідно з яким мінімальний розмір плати за оренду земель державної та комунальної власності для всіх категорій земель (в т.ч. сільськогосподарських) визначено на рівні 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. В задоволенні позовних вимог просила відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що в задоволенні позовних вимоги належить відмовити з наступних підстав.
Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі (ст. 269 ПК України). Землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Згідно з п. 5.2 ст. 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є податковим зобов'язанням, при регулюванні податкових відносин пріоритет мають норми Податкового кодексу України, а тому при визначенні розміру орендної плати слід керуватись правилами саме цього Кодексу.
Позивач є орендарем земельної ділянки із земель запасу Цюрупинської міської ради, та у зв'язку з цим, - платником податку.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, 36.3 ст. 36 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
За приписами пунктів 288.1, 288.5 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
Таким чином, Податковим кодексом України встановлено нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.
Згідно з названим вище договором оренди землі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, орендованої позивачем складає 164613,42 грн. (п. 5 Договору). Саме цей показник було покладено в основу контролюючим органом при визначенні орендної плати позивачу за спірним податковим повідомлення-рішенням. При цьому враховано вимоги законодавця щодо нижньої граничної межі розміру орендної плати.
За таких обставин суд не вбачає підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Наведені висновки відповідають позиції Верховного Суду України, викладеній в рішеннях від 02.12.2014 у справі № 21-274а14, від 14.04.2015 у справі № 21-165а15, від 21.04.2015 у справі № 21-131а15, згідно з якою з набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.
За змістом ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, якою визначені підставі для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачем не надано суду належних доказів на обґрунтування своїх вимог. В свою чергу, підстави, на які посилається відповідач, та встановлені судом обставини свідчать про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
За таких обставин суд відмовляє в задоволенні позову повністю.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,
постановив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2015 № 192222 - відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) недоплачений судовий збір у сумі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок) до державного бюджету.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 червня 2015 р.
Суддя Попов В.Ф.
кат. 8.3.13