23 червня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/996/15-а
09 год. 45 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Попова В.Ф.,
при секретарі: Якущенко К.Ю.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області
про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач), в якому просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.03.2014 № Ф-36-25, за якою відповідач вимагає у позивача сплатити борг з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 127762,08 грн., у тому числі недоїмка - 121678,18 грн., штрафи - 6083,9 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, обґрунтовує їх тим, що спірна вимога складена у зв'язку з несплатою зобов'язань з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), обчислених згідно з рішенням від 16.01.2014 № 3 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальними органами доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 6083,9 грн. та донарахування єдиного внеску у сумі 121678,18 грн. за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки, оформленої актом від 25.12.2013 № 1894/21-03-17-02/НОМЕР_1. Пояснив, що спірні висновки акта перевірки та рішення від 16.01.2014 №3 оскаржено до суду, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11.03.2015 у справі 821/525/15-а позов повністю задоволено. За актом перевірки зобов'язання з єдиного внеску обчислено з порушенням законодавства України, оскільки при здійсненні комісійної торгівлі відповідачем до складу доходів від здійснення підприємницької діяльності включено весь обсяг отриманої виручки від продажу товарів, а не суму комісійної винагороди. Вказане, на думку позивача, свідчить про протиправність вимоги відповідача сплатити борг з єдиного внеску, визначеного за спірними висновками перевірки.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилається на те, що спірна вимога складена у зв'язку із несплатою позивачем зобов'язань з єдиного внеску у сумі 127762,08 грн. Відповідно до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міндоходів України від 09.09.2013 № 455, зареєстрованого в Мінюсті України 19.09.2013 за № 1622/24154, у разі несплати боргу платникові внеску має бути надіслана вимога про обов'язок сплатити борг (недоїмку). На момент звернення до суду борг з єдиного внеску позивачем не сплачено, тому відповідач просить суд відмовити позивачеві у задоволенні його вимог.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що оскаржувана вимога про обов'язок позивача сплатити борг з єдиного внеску складена у зв'язку з тим, що позивачем не сплачено борг з єдиного внеску, визначений у акті перевірки від 25.12.2013 № 1894/21-03-17-02/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки, акт № 1894) та штрафу у сумі 6083,9 грн., обчисленого за рішенням від 16.01.2014 № 3 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальними органами доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, складеного на підставі акта перевірки.
За актом перевірки додаткові зобов'язання з єдиного внеску обчислено у відповідності зі ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у зв'язку із збільшенням доходів, які оподатковувались податком на доходи фізичних осіб.
За наслідками перевірки були складені податкові повідомлення-рішення від 16.01.2014 №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, якими позивачу визначено грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2000261,65 грн., в тому числі за основним платежем - 159937,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 40324,33 грн., з податку на додану вартість в сумі 75530, 42 грн., в тому числі за основним платежем - 70131,48 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5381, 96 грн., та прийнято рішення від 16.01.2014 № 3, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 6083, 90 грн.
Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 11.03.2015 у справі № 821/525/15-а зазначені рішення скасував. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року постанова Херсонського окружного адміністративного суду залишена без змін, рішення набрало законної сили.
Таким чином, судом визнано протиправним обчислення додаткових доходів позивачеві за актом перевірки № 1894.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суд звертає увагу, що у 2014 - 2015 роках порядок складання та реалізації вимоги про сплату боргу з єдиного внеску визначався Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міндоходів України від 09.09.2013 № 455, зареєстрованому в Мінюсті України 19.09.2013 за № 1622/24154 (далі - Інструкція № 455; втратила чинність 29.05.2015 р.) та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженою наказом Мінфіну України від 20.04.2015р. № 449, зареєстрованому в Мінюсті України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі - інструкція № 449; дата набрання чинності - 29.05.2015 р.).
За змістом п. 6.7 Інструкції № 455 та п. 6 Інструкції № 449 вимога вважається відкликаною, якщо: сума боргу самостійно погашається платником; фіскальний орган скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження; вимога фіскального органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом (господарським судом); борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону від 08.07.2010 № 2464-VІ; є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу, що зазначені у вимозі. У разі скасування чи зміни вимоги судом (господарським судом), вимога вважається відкликаною у день набрання судовим рішенням законної сили.
Оскільки судом у справі № 821/525/15-а скасовано рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, суд дійшов висновку про протиправність збільшення контролюючим органом доходів позивача, з яких додатково йому обчислено зобов'язання з єдиного внеску за основним платежем за актом перевірки № 1894, рішення суду набрало законної, тому вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, оскаржувана в даній справі, підлягає скасуванню.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність оскаржуваної вимоги.
За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги повністю.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати вимогу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 13.03.2014 № Ф-36-25 про сплату боргу (недоїмки).
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму витрат зі сплати судового збору у розмірі 255,50 грн. (двісті п'ятдесят п'ять гривень п'ятдесят копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 червня 2015 р.
Суддя Попов В.Ф.
кат. 8.3