Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
18 червня 2015 р. № 820/4092/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тітова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Племінне сільськогосподарське підприємство Ізюмські кролики" про стягнення суми,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Племенне сільськогосподарське підприємство Ізюмські кролики" (юридична адреса: 64331, Харківська область, Ізюмський район, Бригадирівська сільська рада, Комплекс будівель та споруд №4, код ЄДРПОУ 30956923, МФО 380805, р/р 26001439515 АТ "ОСОБА_1 Аваль" у м.Києві) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: рр 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м.Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 10842,51 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік форми 10-ПІ від 13.03.2015 року середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2014 році становила 14 осіб. Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-ХІІ від 21.03.1991 року (далі - Закон України №875-ХІІ), у відповідача в 2014 році норматив для працевлаштування інвалідів складає 1 робоче місце. Фактично, згідно даних, наданих відповідачем у звіті, середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників на підприємстві становить 0 осіб. Отже, відповідачем не виконано норматив 1 робоче місце по працевлаштуванню інвалідів. Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві за 2014 рік становить 21685,00 грн. Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2014 році, становить 10842,50 грн. Позивач, посилаючись на норми ст.ст. 18, 19, 20 Закону України №875-ХІІ просив суд задовольнити позовні вимоги про стягнення адміністративно - господарських санкцій за незайняті робочі місця. Оскільки, станом на день звернення до суду відповідачем добровільно не відшкодована сума заборгованості, просив суд стягнути суму боргу.
Відповідачем до канцелярії суду надано заперечення проти позову та додаткові докази, в яких зазначено, що за період з січня по грудень 2014 року середньооблікова чисельність працівників на підприємстві складала 14 осіб, а за весь період 2014 року щомісяця направлялися до Харківського міського центру зайнятості звіти по формі №3 - ПН про наявність вільного робочого місця для інваліда та потребу в підсобному робітника-інваліда, що підтверджується копіями звітів. На думку відповідача, не зайняття робочого місця шляхом працевлаштування на ньому інваліда сталося не з вини самого підприємства. Крім того, позивачем не встановлено фактів відмови у працевлаштуванні направлених на вакантні посади інвалідів та не створення робочих місць для інвалідів. Зазначив, що відповідачем у 2015 році згідно довідки МЕСК на гр. ОСОБА_2, останнього було прийнято на роботу як інваліда до відповідача, що підтверджується відповідними наказами. Тобто відповідач в повному обсязі виконував та виконує законодавство у сфері соціального захисту інвалідів. З огляду на наведене, відповідач просив відмовити в задоволенні позову.
Сторони у судове засідання не з'явилися, звернулися до суду з клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності, за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у письмовому провадженні, оскільки всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, та відсутні потреби заслухати свідка чи експерта. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на достатність наявних в матеріалах справи доказів, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними документами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності зазначає наступне.
Відповідно до ст.19 Закону України №875-ХІІ встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Після самостійного розрахунку кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вищевказаної статті, здійснюється та забезпечується працевлаштування інвалідів.
Згідно зі ст.18 Закону України №875-ХІІ, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що відповідно до Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів, форми 10-ПІ затвердженої Наказом Міністерства праці України №42 від 10.02.2007 року, за 2014 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства - 14 осіб. Також, згідно даних, наданих відповідачем у звіті, середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників на підприємстві становить 0 осіб при нормативі для працевлаштування інвалідів 1 робоче місце.
Таким чином, у відповідача було в наявності 1 вакантне робоче місце для працевлаштування інвалідів у період 2014 року.
При цьому відповідач вказував 1 наявну вакансію для працевлаштування інвалідів, відповідно до наявних в матеріалах справи звітів про наявність вакансій, форми статистичної звітності №3-ПН затвердженої Наказом Державного комітету статистики №420 від 19.12.2005 року, за 2014 року, які відповідач надавав до Харківського міського центру зайнятості звіти щомісячно у вказаному періоді (копії звітів про наявність вакансій з відмітками прийняття центром зайнятості знаходяться в матеріалах справи).
Статтею 20 Закону України №875-ХІІ визначено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст.19 цього Закону.
Проаналізувавши положення Закону України №875-ХІІ, суд дійшов висновку, що на підприємстві лежить лише обов'язок щодо подачі до державної служби зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.
Судом встановлено, що відповідач діяв в межах, визначених законодавством України, а саме своєчасно звітував до Харківського міського центру зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів у період, коли у нього виник такий обов'язок відповідно до вимог чинного законодавства, та не відмовляв інвалідам у працевлаштуванні, доказів протилежного позивачем до суду не надано.
Таким чином відповідачем були у повному обсязі виконані вимоги Закону України №875-ХІІ щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів, а тому суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 9, 41, 71, 94, 128, 159, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Племінне сільськогосподарське підприємство Ізюмські кролики" про стягнення суми - відмовити.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Тітов О.М.