Копія
24 червня 2015 р. Справа №818/1745/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соколова В.М.
за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1745/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Екфіла" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Екфіла" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Екфіла") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просить, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про скасування податкового повідомлення-рішення №0000661502/5711 від 29.01.2015.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що висновки посадових податкового органу про безтоварність господарських операцій з постачання нафтопродуктів від ТОВ "Праус" є необгрунтованими. Позивач зазначає, що ним було фактично отримано нафтопродукти у ТОВ "Праус" та сплачено грошові кошти за них, на перевірку податковому органу надавалися усі необхідні первинні документи.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.168-170) та зазначила, що причиною зменшення від'ємного значення податку на додану вартість стало зменшення за результатами перевірки податкового кредиту ТОВ "Екфіла" по операціях з ТОВ "Праус", оскільки по цих правочинах документи бухгалтерського та податкового обліку складались без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкта оподаткування.
Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
У судовому засіданні встановлено, що посадовими особами податкового органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Екфіла" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Праус" за період з 1 квітня 2014 року по 30 вересня 2014 року, за результатами якої складено акт від 13 січня 2015 року №46/18-19-15-02/37052447 (а.с.7-20).
Перевіркою встановлені порушення податкового законодавства, допущені ТОВ «Екфіла», а саме: підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємству зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вересень 2014 року на суму 328261 грн.
Не погодившись із вказаним вище актом перевірки, ТОВ "Екфіла" подало заперечення проти акту (а.с.122-125). ДПІ у м. Сумах у відповіді на заперечення до акту перевірки у листі №5709/18-19-15-02-17 від 29.01.2015 зазначило, що висновки акту перевірки відповідають фактичним обставинам справи та є правомірними (а.с.126-130).
За результатами перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення від 29 січня 2015 №0000661502/5711 про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість на 328261 грн. (а.с.21).
Не погодившись із вказаним вище податковим повідомленням-рішенням, позивачем до Головного управління ДФС у Сумській області була подана Скарга від 12.02.2015 (а.с.131-134). Рішенням про розгляд первинної скарги №3780/10/18-28-10-04-04-55/53ск від 23.03.2015 ГУ ДФС у Сумській області залишило без змін оскаржене податкове повідомлення-рішення (а.с.135-136).
Не погодившись із вказаним вище рішенням, позивачем подано до Державної фіскальної служби України Скаргу від 06.04.2015 (а.с.137-140). Рішенням про результати розгляду скарги №8989/6/99-99-10-01-01-25 від 28.04.2015 ДФС залишила податкове повідомлення-рішення від 29 січня 2015 №0000661502/5711 та рішення ГУ ДФС у Сумській області за наслідками розгляду первинної скарги без змін (а.с.141-142).
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.
Між з ТОВ "Праус" (Постачальник) та ТОВ "Екфіла" (Покупець) були укладені договори поставки нафтопродуктів від 01.08.2013 за №12/08-П, від 01.04.2014 за №01/53, №01/9, №11/7 та 22.04.2014 за №22/9, №22/38 та додаткові угоди до них (а.с.45-69,78), відповідно до яких ТОВ "Праус" зобов'язується поставити на умовах EXW - (Резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтпродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтпродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів) нафтопродукти.
На виконання вказаних вище договорів поставки ТОВ "Екфіла" отримало нафтопродукти, що підтверджується копіями актів приймання-передачі нафтопродуктів (а.с.70-77) та листами ТОВ "Праус" про передачу на зберігання придбаних позивачем нафтопродуктів до ПАТ "Дніпронафтпродукт", у якому можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії договору (а.с.79-84).
ТОВ "Праус" виписало видаткову накладну №140 від 30.04.2014 в сумі 1969567,32 грн., у тому числі ПДВ - 328261,22 грн. (а.с.85).
Розрахунок за придбаний товар було здійснено безготівково через банківські установи, що підтверджується копіями банківських виписок №БВ-0000202 за 17.06.2014 (а.с.86-87), №БВ-0000225 за 11.07.2014 (а.с.93) та копіями платіжних доручень (а.с.88-92,94-95).
Варто зазначити, що між ВАТ "Дніпронафтпродукт" (Зберігач) та ТОВ "Екфіла" (Поклажодавець) було укладено договір зберігання нафтопродуктів №3007/10-5 від 30.07.2010 (а.с.99-101). Розрахунок за зберігання придбаних нафтопродуктів було здійснено безготівково, що підтверджується копією журналу-ордеру і відомості по рахунку 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками (а.с.98) та копією платіжного доручення (а.с.102).
Перевезення нафтопродуктів здійснювалось автотранспортом перевізника - ТОВ "ТД "Кременчукнафтопродуктсервіс", з яким ТОВ "Екфіла" уклало договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом №356 від 15.07.2010 та додаткові угоди до нього (а.с.104-113).
Розрахунок за перевезення нафтопродуктів було здійснено безготівково, що підтверджується копією журналу-ордеру і відомості по рахунку 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками (а.с.103) та копіями платіжних доручень (а.с.118-119).
Реальність перевезення вантажів автотранспортом підтверджується копіями акту здачі-прийому виконаних робіт №АР-0001671 від 30.06.2014, рахунку №СФ-0001674 від 30.06.2014, реєстру №6 за червень 2014 до акту виконаних робіт (а.с.114-117).
При цьому, як випливає з акта перевірки, всі необхідні первинні документи, що підтверджують фактичне виконання правочину з постачання товару були досліджені в ході перевірок.
Крім того, варто зазначити, що при проведенні перевірки ДПІ у м. Сумах враховувало акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Праус" №627/223/37276126 від 11.06.2014, складений працівниками ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів (4 аркуш акта перевірки).
Крім того, відповідно до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2014 по справі №804/9005/14 за позовом ТОВ "Праус" до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів суд постановив:
- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "Праус" щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2014 року, за результатами якої складено Акт № 627/223/37276126 від 11.06.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Праус" (код ЄДРПОУ 37276126) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2014р.»;
- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, які полягають у направленні Акту № 627/223/37276126 від 11.06.2014 року до ДПІ у містах та районах за місцезнаходженням контрагентів;
- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, які полягають у встановленні у Акті № 627/223/37276126 від 11.06.2014 року відсутності за юридичною адресою підприємства первинних та бухгалтерських документів: договорів, накладних, товарно-транспортних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, банківських виписок та будь - яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності;
- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо не підтвердження ТОВ "Праус" за квітень 2014 року реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх виду, обсягу, якості та розрахунків, а саме встановлення відсутності об'єктів оподаткування та неможливості реального здійснення платником податків операцій постачальників - ТОВ "Праус" (код ЄДРПОУ 37276126) - покупці за квітень 2014 року не мали місце та не могли мати ніякого юридичного змісту;
- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо встановлення у акті перевірки № 627/223/37276126 від 11.06.2014 року відсутності у ТОВ "Праус" операцій, що підпадають під визначення ст. 185 Податкового кодексу України за квітень 2014 року (а.с.143-146).
Дана постанова була залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 року (а.с. 147-149).
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Тобто, висновки перевірки, викладені в акті ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів №627/223/37276126 від 11.06.2014 спростовані судом, відтак не мали прийматись до уваги при проведенні перевірки позивача посадовими особами ДПІ у м. Сумах.
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту з ПДВ, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, використання придбаного товару (послуги) у власній господарській діяльності, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ.
Крім того, для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Податкового кодексу України, не передбачається обов'язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту з ПДВ та має всі документальні підтвердження його розміру.
Даний висновок також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що “платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності”.
В свою чергу, відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно положень п. 200.2. ст. 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Пунктом 200.4. ст. 200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,
Враховуючи наведені норми, а також те, що в судовому засіданні було підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з контрагентом ТОВ "Праус", суд дійшов висновку про неправомірність висновків посадових осіб податкового органу про завищення позивачем розміру від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2014 року в сумі 328261,00 грн.
Згідно ч.1,2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000661502/5711 від 29.01.2015 не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір згідно квитанції №0.0.393056712.1 від 03.06.2015 в сумі 487,20 грн. (а.с.31).
З огляду на викладене вище, "Екфіла" підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України сума судового збору в розмірі 487,20 грн.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Екфіла" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах №0000661502/5711 від 29.01.2015.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Екфіла" (код ЄДРПОУ 37052447) витрати зі сплати судового збору в сумі 487,20 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) В.М. Соколов
Повний текст постанови складено 30.06.2015 року.
З оригіналом згідно
Суддя В.М. Соколов