Справа № 607/19930/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Грицак Р.М.
Провадження № 22-ц/789/710/15 Доповідач - Парандюк Т.С.
Категорія - 27
26 червня 2015 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Парандюк Т.С.
суддів - Дикун С.І., Ходоровський М.В.
при секретарі - Коваль О.І.
з участю сторін - представника апелянта ОСОБА_1
Ф.Ю.
озглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 16 квітня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Державний експортно- імпортний банк України” в особі філії АТ “Укрексімбанк” в м.Києві до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, колегія суддів,-
В квітні 2009 року ПАТ Державний експортно- імпортний банк України” в особі філії АТ “Укрексімбанк” в м.Києві звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 7365 грн. 51 коп. заборгованості за договором кредиту.
В обгрунтування своїх вимог посилаються на те, що 21.12.2007 року між банком та ОСОБА_2 був укладений договір про відкриття кредитної лінії до карткового рахунку в рамках зарплатного проекту №0002031561 БН/2007-12. Банк відкрив позичальнику ОСОБА_2 кредитну лінію для проведення операцій з використання карток з лімітом 7500 грн. на термін до 31.12.2008 року зі сплатою 23 % річних та погашенням кредиту та відсотків згідно графіку погашення кредиту. ОСОБА_2 скористалася кредитними коштами. Однак у встановлений договором строк кредитних коштів не повернула, внаслідок чого станом на 14.04.2009 року утворилась заборгованість за кредитний договором на суму 7365,51 грн. з яких: заборгованість за кредитом в сумі 5120 грн. 75 коп., заборгованість по сплаті відсотків - 1161 грн. 35 коп., 529,18 грн. - пеня та 554,23 грн. - інфляційні втрати. Добровільно ОСОБА_3 борг не погашає. Тому просить суд стягнути з відповідача в користь позивача вищевказану суму боргу та понесені судові витрати в сумі 103 грн. 66 коп.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 16 квітня 2015 року позов задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства “Державний експортно - імпортний банк України” в особі філії АТ “Укрексімбанк” в м.Києві заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії до карткового рахунку в рамках зарплатного проекту №0002031561БН/2007-12 від 21.12.2007 року в сумі 7365 грн. 51 коп. та понесені судові витрати в сумі 103 грн. 66 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії АТ “Укрексімбанк” в м.Києві відмовити, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушено норми матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_2 - ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи викладені в ній.
Представник ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії АТ “Укрексімбанк” в м.Києві - ОСОБА_4 в апеляційну інстанцію не з”явилась, хоча належним чином була повідомлена про день та час розгляду справи, про що свідчить розписка, надіславши заперечення на апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника апелянта, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України - апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що ВАТ “Укрексімбанк” змінив назву на ПАТ “Укрексімбанк”, про що свідчать внесенні зміни до статуту ВАТ “Укрексімбанк” від 08.05.2009 року.
21.12.2007 року ОСОБА_5 звернулась до ВАТ “Укрексімбанк” в м.Києві з клопотанням про відкриття кредитної лінії до зарплатного карткового рахунку №0002031561 з лімітом заборгованості 7500 грн. в і в цей же день був укладений договір про відкриття кредитної лінії до карткового рахунку в рамках зарплатного проекту №0002031561 БН/2007-12, згідно якого банк зобов'язувався відкрити позичальнику ОСОБА_2 кредитну лінію для проведення операцій з використання карток лімітом не більше 7500 грн. на термін до 31.12.2008 року зі сплатою 23 % річних та погашенням кредиту та відсотків згідно графіку погашення кредиту.
Відповідно до п.п. 1, 2.1, 2.4 Кредитного договору кредит надається Позичальнику для оплати проведених операцій за картковим рахунком № НОМЕР_1 понад залишок власних коштів Позичальника на цьому картковому рахунку в межах ліміту.
Згідно з п. 3.2 Кредитного договору сторонами визначено, що підставою для надання Позичальнику кредиту є платіжне повідомлення, що надійшло Банку для проведення розрахунків по картковому рахунку Позичальника та/або наявність зобов'язань Позичальника перед Банком, що виникли з Договору про обслуговування карткового рахунку № НОМЕР_1 від 01.04.2006 та/або цього Договору, строк виконання яких настав.
Пунктом 3.3 Кредитного договору сторони погодили, що видача коштів Позичальнику проводиться у разі недостатності власних коштів Позичальника на картковому рахунку для проведення розрахунків за платіжними повідомленнями та іншими платежами, передбаченими Договором про обслуговування карткового рахунку № НОМЕР_1 від 01.04.2006 і цим Договором, шляхом дебатування позичкового рахунку № НОМЕР_1 на суму платежу або на суму різниці між сумою платежу та залишком коштів на картковому рахунку Позичальника в розмірі зобов'язання Банка щодо видачі кредиту.
Пунктом 5.1.1 Кредитного договору передбачений обов'язок Банку відкрити Позичальнику позичковий рахунок № 2202/ НОМЕР_1 у філії АТ «Укрексімбанк» в м. Києві для видачі кредиту.
За змістом ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору означає право особи вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частина 1 ст. 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що між сторонами в належній формі була досягнута щодо укладання договору кредиту на умовах, визначених п. 3.2,3.3 договору і про факт перерахунку коштів в розмірі 7500 грн. свідчить виписка з карткового рахунку №0002031561. Крім того, ОСОБА_2 була ознайомлена з умовами договору, його підписала, що не оспорюється її представником. Доводи апелянта та її представника про те, що кошти в сумі 7500 грн. їй не були перераховані на картковий рахунок нічим не підтверджені, а спростовуються матеріалами справи, зокрема: Договором про відкриття кредитної лінії до карткового рахунку в рамках зарплатного проекту № 0002031561БН/2007-12 від 21.12.2007, укладеного між Банком та Позичальником;
- клопотанням ОСОБА_2 від 21.12.2007 про відкриття кредитної лінії до зарплатного карткового рахунку № НОМЕР_1 з лімітом заборгованості в сумі 7 500,00 грн. на термін один рік разом з розпискою ОСОБА_2 від 21.12.2007 про ознайомлення зі змістом ст.ст. 190, 192 КК України;
- Договором про відкриття та обслуговування карткового рахунку з видачею платіжної картки № НОМЕР_1 від 01.04.2006, укладеного між Банком та Позичальником. Всі ці документи особисто підписані ОСОБА_2, що нею не оспорюється.
Згідно ч.ч.2,1 ст.625 та ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу, тобто на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений* договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення умов договору, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до п.5.2.2 Кредитного договору, відповідач зобов”язується повернути отриманий кредит не пізніше дати остаточного погашення, зазначеної у п. 2.3 цього договору, а саме 31.12.2008 року.
Згідно до п.п. 7.1, 7.2 кредитного договору передбачена, відповідальність у вигляді пені за неповернення кредиту у строки, передбачені п.2.1 кредитного договору та за прострочення сплати процентів за користування кредитом в термін, визначений п.п. 5.2.4 кредитного договору.
Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу по сплаті процентів у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та відповідно до ст.530 цього Кодексу у строки, вказані у договорі.
Надання кредиту було здійснено шляхом відкриття на ім'я ОСОБА_2 позичкового рахунку 32202/НОМЕР_1 для видачі кредиту.
ОСОБА_2 скористалася кредитними коштами, однак в порушення умов кредитного договору в обумовлений строк кредит не повернула, внаслідок чого станом на 14.04.2009 року заборгованість за кредитним договором становить 7365,51 грн. з яких: заборгованість за кредитом в сумі 5120 грн. 75 коп. та 1161 грн. 35 коп. заборгованість по сплаті відсотків, 529,18 грн. - пеня та 554,23 грн. - інфляційні втрати, що підтверджується розрахунком заборгованості з повною випискою з карткового рахунку №0002031561. Сума заборгованості апелянтом не оспорюється.
В червні 2008 року ВАТ “Укрексімбанк” направлено на адресу ОСОБА_2 повідомлення про заборгованість за картковим рахунком №0002031561 в сумі 7500 грн. та вимогою його погашення.
04.02.2009 року ВАТ “Укрексімбанк” направлено на адресу ОСОБА_2 лист - претензію з вимогою погашення заборгованості в розмірі 5120,75грн. за тілом кредиту та відсотками 922,61 грн., яка залишилася без належного реагування.
Таким чином, ОСОБА_2 не виконала зобов'язання у строк, передбачений договором всупереч ст.530 ЦК України, тому відповідачем прострочено виконання зобов'язань перед кредитором.
Голослівними є посилання апелянта на те, що нею не отримано коштів кредитної лінії до карткового рахунку, оскільки як вбачається з поточної виписки по контрактам з карткового рахунку №0002031561 за період з 01.012008 р. по 14.04.2009 р. ОСОБА_2 частково погасила заборгованість за кредитом в сумі 2379,25 грн.
Що ж стосується не погодження з сумою боргу за кредитним договором, то колегія їх до уваги не бере, оскільки вони нічим не підтверджені.
Твердження апелянта, що Банк зобов'язаний довести факт отримання ОСОБА_2 надісланої на її адресу вимоги про погашення заборгованості за Кредитним договором, не можуть прийматись до уваги, оскільки посилання на постанову Верховного Суду України від 12.09.2012 по справі № 6-57цс12 взагалі є безпідставним, так як це не стосується про збільшення розміру процентної ставки за кредитом. Процентна ставка за кредитом ОСОБА_2 з моменту укладення Кредитного договору жодного разу не змінювалась та залишалась постійною в розмірі 23% річних.
Не заслуговують на увагу твердження апелянта на відсутність вільної згоди ОСОБА_2І на відкриття кредитної лінії до карткового рахунку в рамках зарплатного проекту, оскільки спростовуються вище перерахованими доказами: клопотанням та договором про відкриття кредитної лінії, випискою з карткового рахунку № НОМЕР_1, де зазначена інформація про надходження, використання та часткове погашення кредитних коштів, нарахування заробітної плати.
Суд вірно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку і вирішив спір відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, на представлених доказах, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачає.
Керуючись ст. ст.303, 307, 308, 317, 313-315, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 16 квітня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_6