ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
01 липня 2015 року Справа № 913/171/15
Провадження № 9/913/171/15
за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
до Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 138 645 756 грн. 58 коп.
суддя Ворожцов А.Г.,
секретар судового засідання Антонова І.В.,
у засіданні брали участь:
від позивача - Єфременко О.О., довіреність № 14-88 від 18.04.2014
від відповідача - Пальчик М.О., довіреність № 06-05-4/04 від 04.01.2015
суть спору: позивач звернувся з позовом, у якому просить стягнути з відповідача борг у розмірі 96 655 374,95 грн., пеню - 12 380 826,39 грн., 7% штрафу в сумі 10992121,14 грн., інфляційні нарахування - 16787455,59 грн. та 3% річних - 1 829 978,51 грн. за договором купівлі-продажу природного газу № 062/14-ПР від 10.12.2013.
Доводи позивача ґрунтуються на укладеному між сторонами договорі купівлі-продажу природного газу № 062/14-ПР від 10.12.2013, згідно з яким позивач поставив у період з 01 січня по 31 грудня 2014 року у власність відповідачу природний газ на загальну суму 287 555 374,95 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі, а відповідач не розрахувався за отриманий газ.
На підставі п. 7.2 договору позивач нарахував пеню в розмірі 12 380 826,39 грн. та штраф в розмірі 7% в сумі 10 992 121, 14 грн.
Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував інфляційні втрати в сумі 16 787 455,59 грн. та 3% річних - 1 829 978,51 грн.
Відповідач, ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ», у відзиві на позовну заяву № 06-05-99 від 04.06.2015 просить врахувати приписи ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) в редакції, що діяла на момент порушення провадження про банкрутство щодо заборони нарахування штрафних санкцій протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та відмовити позивачу у задоволенні вимог про стягнення пені та штрафу.
Оцінивши обставини справи, вислухавши доводи представника позивача, суд дійшов наступного висновку.
Спір виник через неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу.
Судом встановлено, що 10.12.2013 між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 062/14-ПР (надалі - договір) (а.с. 10 - 21), згідно з яким позивач (продавець) зобов'язався передати у власність відповідачеві (покупець) протягом 2014 року природний газ в обсязі до 133777 тис. куб.м., а відповідач - прийняти та оплатити цей газ.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього грошову суму.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства.
За правилом п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
На виконання договору позивач поставив протягом з 01 січня по 31 грудня 2014 року у власність відповідачу природний газ на загальну суму 287555374,95 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу (а.с. 22 - 28).
Відповідно до п. 6.1 договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки.
Відповідач частково розрахувався за отриманий газ станом на 04.02.2015 в загальній сумі 190 900 000,0 грн., однак повної оплати не здійснив, за розрахунком позивача борг складає 96 655 374,95 грн.
Пунктом 7.2 договору сторони передбачили відповідальність за невиконання відповідачем грошових зобов'язань, а саме: крім суми заборгованості відповідач має сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.
Крім того, пунктом 9.3 договору сторони встановили, що строк, в межах якого вони можуть звернутися до суду за захистом своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у т.ч. щодо стягнення боргу, штрафів, пені, річних відсотків та інфляції, становить 5 років.
За наданим позивачем розрахунком (а.с. 29 - 33) розмір пені за період з 15.01.2014 по 04.02.2015 становить 12 380 826,39 грн., 7% штрафу - 10 992 121, 14 грн.
Вирішуючи цей спір, суд керується нормою ч. 4 ст. 12 Закону про банкрутство, яка діяла на момент порушення провадження про банкрутство ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ", згідно з якою протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
Згідно з ч. 1 ст. 11 та ч. 4 ст. 12 Закону про банкрутство мораторій вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.01.13 порушено провадження № 913/40/13-г у справі про банкрутство підприємства відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, одним з яких є позивач у цій справі.
За таких обставин суд погоджується з доводами відповідача щодо відсутності правових підстав для задоволення вимог позивача про стягнення пені в сумі 12 380 826,39 грн. та штрафу в сумі 10 992 121,14 грн.
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
На підставі цієї норми позивач нарахував інфляційні втрати за період з лютого по листопад 2014 року в сумі 16 787 455,59 грн. та 3% річних за період з 15.01.2014 по 04.02.2015 - 1 829 978,51 грн.
Перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків сум боргу, пені, штрафу, інфляційних втрат та річних відсотків, суд дійшов висновку, що вони відповідають фактичним обставинам.
Суд вважає, що з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, позивачем частково доведено належними доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своєї вимоги, тому позов слід задовольнити частково з покладенням судових витрат по справі, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. ч. 1 ст. 11 та ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", 47-1, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відповідача, Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», 93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк-3, код 00131050, на користь позивача, Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код 20077720, борг у розмірі 96 655374,95 грн., інфляційні нарахування - 16 787455,59 грн. та 3% річних - 1 829 978,51 грн., разом - 115 272 809,05 грн., крім того, витрати зі сплати судового збору в сумі 60760,15 грн. Видати наказ позивачу після набрання законної сили даним рішенням.
3. У задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 12 380 826,39 грн. та штрафу в сумі 10 992 121,14 грн. відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення підписане 02.07.2015.
Суддя А. Г. Ворожцов