01 липня 2015 року Житомир справа № 806/2226/15
категорія 8.2.3
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Чернова Г.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 171333,00 грн.,-
встановив:
Лугинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області звернулась до суду з позовом, у якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 грошове зобов'язання в сумі 171333,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що податковими повідомленнями - рішеннями від 23.11.2009 № 0003351701/0 та від 23.11.2008 № 0003361701/0 підприємцю визначено податкового зобов'язання та штрафних санкцій в загальній сумі 171333 грн. Постановою Вищого адміністративного суду України від 17.07.2014 року ці рішення визнані правомірними, відтак на вказану суму узгодженого зобов'язання відповідачу надіслано податкову вимогу № 137-25 від 19.03.2015, яка була ним отримана 26.03.2015. Оскільки на момент звернення до суду податковий борг не погашений, його необхідно стягнути в примусовому порядку.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Про розгляд справи повідомлений за його місцезнаходженням (а.с.10) належним чином відповідно до вимог ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні за наявними у ній доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з таких підстав.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець Лугинською районною державною адміністрацією Житомирської області та як платник податків і зборів перебуває на податковому обліку в Лугинській об'єднаній державній податковій інспекції (а.с.9,10).
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Як вбачається із матеріалів справи, податковими повідомленнями - рішеннями від 23.11.2009 № 0003351701/0 та від 23.11.2008 № 0003361701/0 підприємцю визначено податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 131934 грн (78799 грн + 53136 грн) та штрафних санкцій в сумі 39399 грн, а всього 171333 грн (а.с.8).
За результатами оскарження зазначених рішень ФОП ОСОБА_1, остаточною постановою Вищого адміністративного суду України від 17.07.2014 року, у задоволенні позову про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень відмовлено (а.с.11-12).
Відповідно до вимог п.56.18 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно зі пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
З врахуванням зазначених норм, сума грошового зобов'язання в розмірі 171333 грн є узгодженою з моменту набрання постановою Вищого адміністративного суду України законної сили, тобто з 23.07.2014.
Згідно зі підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання у сумі 171333 грн вважається податковим боргом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вимог даної статті, 19.03.2015 контролюючим органом сформовано і вручено 26.03.2015 відповідачу податкову вимогу № 137-25 із зазначенням податкового боргу в розмірі 171333 грн (а.с6).
Як видно із довідки Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 21.05.2015 № 873/10/23-11-10, вимога залишена відповідачем без виконання, станом на 21.05.2015 року за підприємцем обліковується податковий борг в розмірі 171333 грн (а.с.5).
З огляду на викладене та на те, що наявність податкового боргу підтверджена матеріалами справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити.
Керуючись ст.ст. 86, 158 - 163, 167, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - ,
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь державного бюджету в особі Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області податковий борг у сумі 171333 (сто сімдесят одна тисяча триста тридцять три) грн з рахунків платника у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Г.В. Чернова