Справа № 148/2085/14-а
25 червня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про роз'яснення постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про визнання дій суб'єкта владних повноважень незаконними та зобов'зання вчинити певні дії,
Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 19 грудня 2014 року позов задовольнив часткового.
25 травня 2015 року Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області подано до суду апеляційної інстанції заяву про роз'яснення постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду.
Частиною 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Зазначена стаття наводить на висновок, що роз'яснено може бути постанову або ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її неможливо виконати, оскільки високою є ймовірність неясності резолютивної частини рішення. Тому механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане КАС України.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви про роз'яснення судового рішення, що у відповідності до частини 3 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розглядові заяви.
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви про роз'яснення судового рішення, вважає, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом з матеріалів справи, пенсія Позивачу призначена з 09.11.2008 року за Законом України "Про державну службу".
При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, при призначенні пенсії не було враховано інші виплати - матеріальної допомоги на оздоровлення до відпусток, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, що слугувало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у редакції, яка була чинна на час призначення пенсії, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що позивач у 2014 році звернулась із заявою про перерахунок пенсії з метою виправлення помилки щодо неврахування суми матеріальної допомоги та індексації, допущеної при визначенні складових заробітної плати при призначенні пенсії у 2008 році, яка була призначена згідно наведеної редакції Закону України "Про державну службу".
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Крім того, нормами чинного законодавства визначено, що не допускається погіршення положення пенсіонера.
Таким чином, оскільки зміни до статті 37 Закону України "Про державну службу" внесені 01.10.2011, тобто вже після призначення пенсії позивачці, то застосування їх в новій редакції до нарахування пенсії позивачу неприпустиме, оскільки буде допущено звуження змісту та обсягу її конституційних прав.
З огляду на викладене, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про те, що заява Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про роз'яснення судового рішення підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 170, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Заяву Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області задовольнити.
Роз'яснити що при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 як державному службовцю, з врахуванням всіх видів оплати праці, на які нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, потрібно здійснювати в розмірі встановленому статтею 37 Закону України "Про державну службу", в редакції, яка була чинна на момент призначення пенсії.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді Боровицький Олександр Андрійович
Сушко Олег Олександрович