30 червня 2015 року Справа № 876/14568/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 митниці Міндоходів на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 митниці Міндоходів про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання рішення про поновлення на роботі,-
У липні 2013 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 митниці Міндоходів, в якому, із урахуванням зміни позовних вимог, просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2011 року № 2а- 0770/134/11, за період з 17.06.2011 року по 19.06.2013 року у розмірі 135 131,61 грн. без утримання обов'язкових податків та зборів з даної суми до Державного бюджету України; допустити негайне виконання судового рішення в частині виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у сумі 5590 грн.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року позов задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_1 митницю Міндоходів нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2011 року № 2а-0770/134/11, за період з 17.06.2011 року по 19.06.2013 року у розмірі 135 131,61 грн. без утримання обов'язкових податків та зборів з даної суми до Державного бюджету України. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що наказ №384-к про поновлення позивача на роботі на виконання допущеної до негайного виконання постанови суду від 17.06.2011 року виданий 20.06.2013 року, яким ОСОБА_2 поновлено на роботі з 27.12.2010 року. Таким чином, період з дня ухвалення Закарпатським окружним адміністративним судом постанови в адміністративній справі №2а-0770/134/11 по день фактичного поновлення позивача на посаді є часом затримки виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, тобто є часом затримки в поновленні позивача на посаді в митних органах.
За вказаний період позивачеві, в порушення вимог статті 236 КЗпП України, середній заробіток за час затримки його поновлення виплачено не було.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її винесеною із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, не відповідністю висновків суду обставинам справи, ОСОБА_1 митниця Міндоходів оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що визнане судом право працівника на поновлення на роботі має приватний характер, тому воно не може бути реалізоване без волевиявлення цього працівника. Позивач своєю бездіяльністю сприяв затримці у виконанні судового рішення. Так, виконавчий лист, який був виданий на виконання вказаної постанови про поновлення на роботі, позивач пред'явив до виконання тільки через рік, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2012 року. Таким чином, посилання позивача на затримку у виконанні судового рішення про поновлення на роботі в якості підстави для стягнення заробітної плати є безпідставним.
Апелянт стверджує, що позивач не довів належним чином факт відсутності отриманої заробітної плати в період з 17.06.2011 року по 20.06.2013 року.
Крім того, апелянт зазначає, що позивач в порушення ст.236 КЗпП звернувся до суду з новим позовом, замість вирішення питання пов'язаного з виконанням (невиконанням) рішення прийнятого у справі про поновлення на роботі в межах раніше вирішеної справи, оскільки як вбачається зі змісту позовних вимог, суть спору полягає у виконанні рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2011 року.
В позові позивач просить стягнути середній заробіток за період, який розпочався після постановлення рішення про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, однак в означений період позивач не перебував в трудових відносинах з відповідачем.
Звертає увагу на те, що позивач із заявою до відповідача про виплату середнього заробітку за вказаний у позовній заяві період не звертався. Відповідно, з заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень, в порядку ст.267 КАС України позивач також не звертався.
Таким чином, апелянт вважає, що позивачем обраний неналежний спосіб захисту свого порушеного права.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2011 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 року, повністю задоволено позов ОСОБА_2 до Державної митної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 митниця Державної митної служби України про скасування наказу та поновлення на роботі. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України №2441-к від 24.12.2010 року «По особовому складу митних органів» в частині припинення 27.12.2010 року перебування на державній службі в митних органах України відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу» за порушення Присяги державних службовців ОСОБА_2, начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ужгород» ОСОБА_1 митниці. Поновлено ОСОБА_2 на державній службі в митних органах України з 27 грудня 2010 року на займаній до звільнення посаді начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ужгород» ОСОБА_1 митниці Державної митної служби України. Стягнено з ОСОБА_1 митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 27 грудня 2010 року по 16 червня 2011 року. Виконання постанови по справі в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді та присудження виплати заробітної плати ОСОБА_2 у межах стягнення за один місяць у сумі 5 590 грн. допущено до негайного виконання.
20.06.2013 року ОСОБА_1 митницею ДМС України, на виконання наказу ДМС України №912-к, прийнято наказ №384-к «Про особовий склад», яким наказано вважати ОСОБА_2 поновленим на посаді начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Ужгород» ОСОБА_1 митниці з 27.12.2010 року та таким, що приступив до роботи.
Вимогами ч. 5 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
В силу положень ч. 2 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2011 року про поновлення позивача на посаді підлягала негайному виконанню незалежно від наявності або відсутності виконавчого провадження.
Відповідно до вимог статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередні роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
За правилами ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Таким чином, підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі.
З наведеного випливає, що оскільки лише наказом ОСОБА_1 митниці ДМС України від 20.06.2013 року №384-к ОСОБА_2 було поновлено на роботі на виконання судового рішення, то це свідчить про порушення наведених норм, оскільки постанову суду в частині поновлення позивача на посаді негайно виконана не була.
Судом першої інстанції безспірно встановлено, що середній заробіток ОСОБА_2 за період з 17.06.2011 року по 19.06.2013 року становить 135 131,61 грн.
Відтак, на переконання апеляційного суду, слід зробити висновок про правомірність задоволення вимог ОСОБА_2 та стягнення на його користь вказаної суми середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.
При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 195 КАС України він суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції лише у межах апеляційної скарги, а у іншій частині постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року будь-ким оскаржена не була.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року у справі №807/2574/13-а за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 митниці Міндоходів про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання рішення про поновлення на роботі - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Р.Б. Хобор
ОСОБА_3