30 червня 2015 року Справа № 876/6867/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.
за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційні скарги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Україна» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,-
У березні 2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж Україна» звернулося до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби щодо ненадання органу державного казначейства висновку про відшкодування з бюджету на рахунок ТзОВ «Престиж Україна» податку на додану вартість за січень 2012 року в сумі 143 857 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОв «Престиж Україна» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2012 року в розмірі 143 857 грн.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2013 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби щодо ненадання органу державного казначейства висновку про відшкодування з бюджету на рахунок ТзОВ «Престиж Україна» податку на додану вартість за січень 2012 року в сумі 143 857 грн. Стягнено з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Престиж Україна» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2012 року в розмірі 143 857 грн. Стягнено з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Україна» судовий збір у розмірі 1438,57 грн.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.08.2012 року в адміністративній справі № 2а/0370/2484/12, яким досліджено та підтверджено правомірність формування позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2012 року у розмірі 143 857 грн., набрало законної сили 31.01.2013 року, а тому правомірність формування позивачем суми бюджетного відшкодування в даній адміністративній справі доказуванню не підлягає.
Суд першої інстанції вказує на те, що Луцькою ОДПІ в порушення приписів Податкового кодексу України не було надано органу державного казначейства протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, у зв'язку із чим сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість не була перерахована органом державного казначейства на розрахунковий рахунок позивача.
Оскільки, позивачем виконані всі необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а Луцька ОДПІ не вчинила дій, спрямованих на перерахування позивачу бюджетної заборгованості, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТзОВ «Престиж Україна» та стягнення з Державного бюджету України на його користь суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 143 857 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її необґрунтованою та безпідставно, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Луцька об'єднана державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби та Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області оскаржила її, подавши апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2013 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт - Луцька об'єднана державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби вказує на те, що бюджетному відшкодуванню підлягає лише та його частина, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій позивачем у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України. Оскільки товар в подальшому платником не реалізовувався, тому податкові зобов'язання з ПДВ не сплачені, тому і відсутні підстави для бюджетного відшкодування.
Апелянт стверджує, що позивачем придбані в грудні 2011 р. товари не використано в господарській діяльності, чим порушено пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.3 ст.198 ПК України, та в порушення абз. «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2012 року на 143857 грн.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт - Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області зазначає, що для цілей оподаткування визначальним критерієм для кваліфікації діяльності платника як господарської є спрямованість такої діяльності на отримання доходу. Таким чином, визначальною ознакою господарської діяльності є наявність ділової мети, що полягає в намірі отримати економічний ефект від операції.
Оскільки жодних документальних підтверджень про використання придбаних товарів в господарській діяльності позивачем в судовому засіданні не було вказано на поважні причини неподання таких документів, слід вважати доведеною обставину про відсутність таких документів.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, що ТзОВ «Престиж Україна» 23.03.2005 року зареєстроване виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області, що підверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №139074. З 19.04.2005 року позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтжтверджується копією свідоцтва №100266971 від 04.02.2010 року, виданим Луцькою ОДПІ.
Як слідує з матеріалів справи, у період з 6 по 12 квітня 2012 року Луцькою ОДПІ проведено перевірку ТзОВ «Престиж Україна», за результатами якої складено акт № 771/15-3/33381637 від 20.04.2012 року, яким зафіксовано порушення товариством абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2012 року на 143 857 грн.
На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 08.05.2012 року, яким до ТзОВ «Престиж Україна» застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 35 964 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в адміністративному і судовому порядку.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15.08.2012 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2013 року, у справі № 2а/0370/2484/12 податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0000072302 від 08.05.2012 року визнано протиправним і скасовано.
Частиною першою ст.255 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
14.02.2013 року та 04.03.2013 року ТзОВ «Престиж Україна» зверталося із заявами до Луцької ОДПІ про подання ним до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про відшкодування з бюджету на рахунок ТзОВ «Престиж Україна» 143 857 грн. Проте, жодної відповіді на свої заяви позивач не отримав.
У відповідності до вимог підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Пунктом 200.7 статті 200 ПК України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до абзацу 2 пункту 200.15 статті 200 ПК України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно з пунктом 200.13 статті 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Отже, дана позиція податкового органу щодо неподання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про відшкодування з бюджету на рахунок товариства сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2012 року в сумі 143 857 грн. є протиправною, зважаючи на наведені приписи КАС України.
Окрім цього, твердження апелянта про порушення товариством вимог п.198.3 ст.198 ПК України є надуманим, оскільки правову оцінку зазначеним обставинам надано Волинського окружнним адміністративним судом та Львівським апеляційним адміністративним судом в межах розгляду справи № 2а/0370/2484/12, а саме, суд першої та апеляційної інстанції визнали законним формування позивачем податкового кредиту та формування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 143 857 грн. за січень 2012 року.
Таким чином, з аналізу вказаних норм та обставин справи апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що внаслідок протиправної бездіяльності Луцької ОДПІ, висновок про відшкодування з бюджету на рахунок товариства сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 143 857 грн. за січень 2012 року до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області не подавався, тому підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Престиж Україна» 143 857 грн. сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2012 року.
Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянтів на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційні скарги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2013 року у справі №803/501/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Україна» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Р.Б. Хобор
ОСОБА_1
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 30.06.2015 року