09 червня 2015 р. Справа № 876/4239/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Гулида Р. М., Улицького В. З.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року про закриття провадження у справі в частині по справі № 2а/0370/2362/11 за позовом Приватного акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" до Відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції, яким, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить скасувати висновок №164-03/11-Н/1 від 22 березня 2011 року про вартість об'єкта оцінки; визнати недійсним акт про проведення прилюдних торгів від 25 липня 2011 року; визнати протиправними дії ВДВС Любомльського РУЮ по оцінці арештованого нерухомого майна, а саме будівлі столової (літера Б-1 загальною площею 311,9 м2; зобов'язати ВДВС Любомльського РУЮ повернути реалізоване на прилюдних торгах 22 липня 2011 року нерухоме майно, а саме будівлю столової (літера Б-1) загальною площею 311,9 м2.
Ухвалами Волинського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року провадження в адміністративній за позовом ПАТ “Любомльське РТП” до ВДВС Любомльського РУЮ про скасування висновку про вартість об'єкта оцінки та визнання неправомірними дій щодо оцінки майна в частині позовних вимог про скасування висновку про вартість об'єкту оцінки № 164-03/11-Н/1 від 22 березня 2011 року закрите у зв'язку з тим, що оскаржуваний звіт може бути оскаржено в порядку господарського судочинства, а не адміністративного, а про визнання неправомірними дій щодо оцінки майна залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2012 року в даній справі ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року про закриття провадження в частині позовних вимог та залишення без розгляду залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2013 року вказані ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2012 року скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
При надходженні справи з касаційної інстанції ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року закрито провадження в даній справі про скасування висновку про вартість об'єкта оцінки № 164-03/11-Н/1 від 22 березня 2011 року та визнання неправомірними дій щодо оцінки майна з підстав, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду Волинської області, який видав виконавчий документ, з виконання якого оскаржуються дії державного виконавця.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року про закриття провадження у справі № 2а/0370/2362/11 - скасовано та справу направлено до окружного суду для продовження її розгляду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про скасування висновку про вартість об'єкта оцінки №164-03/11-Н/1 від 22 березня 2011 року, як таке, що не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства “Любомльське ремонтно-транспортне підприємство” до Відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції в частині позовних вимог про визнання недійсним акта про проведення прилюдних торгів від 25 липня 2011 року та визнання неправомірними дій відділу ДВС Любомльського РУЮ щодо оцінки майна, закрити, оскільки є такі, що набрали законної сили рішення суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Зазначену ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач. У поданій апеляційній скарзі просить вказану постанову скасувати та прийняти нове рішення у справі, яким скасувати висновок №164-03/11-Н/1 від 22 березня 2011 року про вартість об'єкта оцінки в частині - Столова/літер Б-1/ площею 311,9 м2 ринкова вартість 37752 грн, складений на замовлення ВДВС Любомльське РУЮ суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_1. Також просить визнати недійсним акт про проведення прилюдних торгів від 25 липня 2011 року, виданого заступником начальника ВДВС Любомльського РУЮ ОСОБА_2, затверджений 25 липня 2011 року начальником ВДВС Любомльського РУЮ ОСОБА_3.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції невірно трактовано Постанову пленуму Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2010 року №3..
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоч і були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, що не перешкоджає слухати справу в їх відсутності в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.
Згідно з матеріалами справи підставою закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування висновку про вартість об'єкта оцінки №164-03/11-Н/1 від 22 березня 2011 року стала неналежність розглядати вказані позовні вимоги в порядку адміністративного судочинства.
Підставою закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним акта про проведення прилюдних торгів від 25 липня 2011 року та визнання неправомірними дій відділу ДВС Любомльського РУЮ щодо оцінки майна, стала наявність таких, що набрали законної сили рішень суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 “Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби” визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.
У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення, що є підставою для призначення рецензування звіту про оцінку майна. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку.
Судам необхідно враховувати, що суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби, і висновки експерта є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, не підлягають розгляду адміністративними судами.
У разі якщо експерт, суб'єкт оціночної діяльності - фізична особа, висновок експерта слід оскаржувати в порядку цивільного судочинства, якщо експерт, суб'єкт оціночної діяльності - юридична особа - у порядку господарського судочинства.
Приймаючи рішення про закриття адміністративного провадження в цій частині суд першої інстанції виходив з того, що спірний висновок №164-03/11-Н/1 від 22 березня 2011 року про вартість об'єкта оцінки виготовлений суб'єктом оціночної вартості ОСОБА_1 на замовлення ВДВС Любомльського РУЮ, тобто він виготовлений фізичною особою, а тому цей висновок експерта слід оскаржувати в порядку цивільного судочинства.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити, що твердження відповідача про невірне трактування наведеної вище постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України судом першої інстанції є необґрунтованим, оскільки вказаною постановою прямо описано обмеження щодо розгляду висновків суб'єктів оціночної діяльності в порядку адміністративного судочинства.
Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним акта про проведення прилюдних торгів від 25 липня 2011 року та визнання неправомірними дій відділу ДВС Любомльського РУЮ щодо оцінки майна, судом першої інстанції закрито, оскільки є такі, що набрали законної сили рішення суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Відповідно до матеріалів справи ПАТ “Любомльське РТП” зверталося до Господарського суду Волинської області зі скаргою на дії ВДВС Любомльського РУЮ в якій просили скасувати висновок №164-03/11-Н/1 від 22 березня 2011 року про вартість об'єкта оцінки та визнати дії ВДВС Любомльського РУЮ по оцінці, в т.ч. столової (літера Б-1) площею 311,9 м2, незаконними. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 21 грудня 2011 року в справі №2/80-38, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23 січня 2012 року, скаргу в частині визнання незаконними дій ВДВС Любомльського РУЮ по оцінці об'єктів, в т.ч. столової (літера Б-1) площею 311,9 м2, залишено без задоволення.
Крім цього, судом першої інстанції встановлено, що ПАТ “Любомльське РТП” зверталося до Любомльського районного суду Волинської області з позовом до ВДВС Любомльського РУЮ в якому просили зокрема скасувати акт від 25 липня 2011 року про проведення торгів з реалізації приміщення столової. Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 28 грудня 2012 року в справі №0310/1957/2012, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 13 березня 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2013 року, у задоволені позову ПАТ “Любомльське РТП” відмовлено повністю із-за безпідставності заявлених вимог.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Приймаючи рішення про закриття провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання недійсним акта про проведення прилюдних торгів від 25 липня 2011 року та визнання неправомірними дій відділу ДВС Любомльського РУЮ щодо оцінки майна, суд першої інстанції виходив з того, що наведені вище рішення судів набрали законної сили.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не надано жодних доказів, що наведені судові рішення не набрали законної сили чи були скасовані.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року про закриття провадження у справі в частині по справі № 2а/0370/2362/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.
Головуючий Кузьмич С. М.
Судді Гулид Р. М.
ОСОБА_4