Справа: № 826/9300/15 Головуючий у 1-й інстанції: Нагорянський С.І. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
Іменем України
02 липня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ст. 41 КАС України, в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, відшкодування майнової шкоди, -
У травні 2015 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, відшкодування майнової шкоди.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2015 року вказаний позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала судді - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Залишаючи позовну заяву без розгляду суддя суду першої інстанції посилався на правила 181 КАС України, за якою, зокрема, особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судді суду першої інстанції з огляду на наступне.
Суддею суду першої інстанції було встановлено, що позивач оскаржує дії Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1.
З матеріалів виконавчого провадження щодо виконання наказу № 414 від 28 січня 2001 року, виданого Арбітражним судом Івано-Франківської області слідує, що предметом даного спору є дії відповідача, які мали місце у 2001 році.
Позивач також зазначає, що 13 вересня 2007 року державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві його було виселено з власної квартири за зазначеною адресою.
Водночас, як вбачається з акту опису і арешту майна від 02 серпня 2001 року, згідно якого було описано та накладено арешт на вказану вище квартиру, позивач був присутній під час складання даного акту (а.с. 25).
Відповідно до частин 1-3 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби визначені статтею 181 КАС України.
Згідно частин 1 та 2 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає правильним висновок судді суду першої інстанції про те, що позивачу було відомо про факт звернення стягнення на зазначену вище квартиру з 02 серпня 2001 року.
При цьому, з адміністративним позовом позивач звернувся лише 20 травня 2015 року, що підтверджується відбитком штампу на позові.
Так, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, позивач посилався на ту обставину, що оригінали та копії документів, що стосуються вимог за даним позовом зберігались у адвоката, яка загинула у 2012 році, зазначені документи позивач отримав від родичів загиблої нещодавно.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком судді суду першої інстанції про те, що вищевказані обставини не можуть бути враховані судом при вирішенні питання про визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, оскільки про своє порушене право позивач дізнався під час складання акту опису і арешту майна у 2001 році.
Крім того, позивач посилався на ту обставину, що він не є ані боржником, ані іншим учасником виконавчого провадження, а тому строк звернення в даному випадку встановлюється ст. 99 КАС України.
Колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям суддею суду першої інстанції вказаної обставини, оскільки як встановлено вище, позивач був присутній під час складання акту опису і арешту майна 02 серпня 2001 року, тобто, він залучався до проведення виконавчих дій, а тому у спірних правовідносинах підлягає застосуванню спеціальний строк звернення до суду, передбачений ст. 181 КАС України.
Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що позивачем пропущено встановлений законодавством загальний та спеціальний строк для звернення до суду, передбачений КАС України.
Згідно п. 15 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 13 грудня 2010 року № 3, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути оскаржено у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, а щодо оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк.
У разі порушення цього строку судам слід застосовувати приписи статті 100 КАС України, за якими адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Крім того, дотримання строків звернення до адміністративного суду з позовом є умовою дисциплінування учасників цих правовідносин у тому випадку, якщо вони стали спірними.
При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
З урахуванням наведеного та того, що позивачем не наведено обґрунтованих пояснень та доказів, які б вказували на існування об'єктивних та незалежних від позивача обставин, що зумовили пропуск ним строку звернення до суду, в той же час, подані документи свідчать про зворотнє, колегія суддів вважає правильним висновок судді суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду без поважних причин.
Доводи апеляційної скарги спростовуються викладеним, а тому вона є такою, що задоволенню не підлягає.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що суддею суду першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 41, 155, 159, 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Т.М. Грищенко
І.О. Лічевецький
Повний текст виготовлено 02.07.2015 року.
.
Головуючий суддя Мельничук В.П.
Судді: Мацедонська В.Е.
Грищенко Т.М.