права: № 736/606/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Чурупченко М.І. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
25 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 14 травня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік,
Постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 14 травня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, позивач належить до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у зв'язку з чим є інвалідом 3 групи і віднесений до 1 категорії постраждалих.
Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин) щорічна допомога на оздоровлення особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема інвалідам 3-ї групи виплачується в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Однак, Конституційний Суд України в рішенні від 25.01.2012 р. №3-рп/2012 зазначив, що відповідно до конституційних повноважень Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в Україні виключно законами України закріплює права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, а також встановлює, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (пункти 1, 6 частини першої статті 92, частина друга статті 95 Конституції України).
Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в редакції Закону України від 03.08.2014 р. №1622-18, встановлено, що норми і положення, зокрема ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Вказана норма набрала законної сили з 16.08.2014 р.
Як вбачається з матеріалів справи, щорічну допомогу за 2014 рік позивачу нараховано в липні 2014 року, тобто до набрання чинності вищевказаних змін.
Разом з тим, Кабінетом Міністрів України не було реалізовано у 2014 році вказані повноваження та не прийнято відповідного нормативно-правового акту, в якому було б закріплено абсолютні суми щорічної допомоги на оздоровлення у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
При цьому, постанова Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 17.07.2005 р. №562, на яку посилався відповідач, була прийнята у 2005 році, а тому у ній не враховано та не могло бути враховано межі бюджетних асигнувань, що мали місце у 2014 році.
Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 р. №3-рп/2012 дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення-справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що нарахування та виплата позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік підлягає здійсненню в розмірі, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області необхідно залишити без задоволення, а постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 14 травня 2015 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області - залишити без задоволення, а постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 14 травня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.