Справа: № 360/783/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Унятицький Д.Є. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
Іменем України
24 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді: Старової Н.Е.,
суддів: Файдюка В.В., Літвіної Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області на постанову Бородянського районного суду Київської області у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про: визнання неправомірною відмови щодо включення до заробітної плати, з якої обчислювалась пенсія, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати; зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з дня призначення пенсії, з 23.04.2014 року, включивши у розрахунок заробітку для обчислення пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення і матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в сумі 15 734,39 грн. та індексацію заробітної плати в сумі 2923,23 грн.
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 07.05.2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Справа розглянута відповідно до вимог ч.1 ст.197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Бородянському районі, та з 23.04.2014 року отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі відмовило позивачці у здійсненні перерахунку призначеної пенсії та включення до розрахунку заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, що підтверджується листами відповідача (а.с.5,6).
Згідно довідки Бородянського районного центру зайнятості від 25.12.2014 року за період роботи ОСОБА_2 в даній установі з квітня 2012 року по березень 2014 року (включно) їй була нарахована індексація в розмірі 2923,23 грн. (а.с.16).
Згідно копії довідки Бородянського районного центру зайнятості про складові заробітної плати позивачки за період з квітня 2012 року по березень 2014 року, позивачці крім інших виплат, була виплачена матеріальна допомога на оздоровлення та соціально-побутові потреби в сумі 15 734,39 грн., з якої були сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.15).
Колегія суддів встановила, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань повинні бути враховані відповідачем при обчисленні пенсії позивачки, оскільки на них нараховувались та сплачувались страхові внески.
Апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що матеріальна допомога (на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань тощо) не зазначена в переліку складових заробітної плати, а тому вона не включається до заробітку, що враховується при призначенні пенсії державним службовцям.
Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною другою ст.37-1 Закону України «Про державну службу» визначено, що перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Згідно ст.2 Закону України «Про оплату праці», структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
За змістом ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З наведених законодавчих норм вбачається, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 20.02.2012 року у справі №21-430а11, від 28.05.2013 року у справі №21-97а13, від 03.06.2014 року у справі №21-134а14.
Згідно положень ст.244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Проаналізувавши наведені норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги до органу Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованими, та засновані на нормах права.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано доказів правомірності відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача відповідно до Закону України «Про державну службу» з включенням до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними положеннями закону.
Доводи апелянта спростовуються вищевикладеними посиланнями, матеріалами справи та не відповідають положенням чинного законодавства.
За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Бородянського районного суду Київської області від 07.05.2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Файдюк В.В.
Літвіна Н. М.