Справа № 822/2879/14
Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
25 червня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Сокольвак Ю.В.,
представника позивача: Левіцького Віктора Степановича;
представників відповідачів: Кобилюх Тетяни Анатоліївни, ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій центральна лікарсько-експертна комісія, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про скасування довідки і наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій центральна лікарсько-експертна комісія, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про скасування довідки і наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 11 березня 2015 року відмовив позивачу у задоволенні позову.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин у справі, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Представники відповідачів заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_2 працював з 15.10.1996 року, а в послідуючому з 02 квітня 2003 року проходив службу в органах Міністерства надзвичайних ситуацій України, Державної служби з надзвичайних ситуацій. Наказом № 153 від 14 березня 2014 року поновлений в органах цивільного захисту на посаді пожежного-рятувальника 28 державного пожежно-рятувального поста 11 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області після звільнення.
Наказом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області № 300 від 20 травня 2014 року старший сержант служби цивільного захисту ОСОБА_2 , пожежний-рятувальник 28 державного пожежно-рятувального поста 11 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області звільнений з 20 травня 2014 року із служби в запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктами 173, 176 підпункту 3 (за станом здоров'я).
Також вказаним наказом з ОСОБА_2 , достроково розірвано контракт та його виключено з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Підставою для прийняття такого наказу стало подання начальника 11 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Хмельницькій області, свідоцтво про хворобу ЦЛЕК ДСНС України від 15.05.2014 року № 931.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що позивач та його представник не надали суду жодного доказу на підставі якого можна було би зробити висновок щодо неправомірності наказу відповідача про звільнення позивача із служби в органах цивільного захисту.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Частинами 1, 2 статті 101 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
На підставі частини 2 статті 101 Кодексу цивільного захисту України, Кабінет Міністрів України своєю постановою № 593 від 11.07.2013 року затвердив «Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу», яким визначається порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов'язані з перебуванням громадян України у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту.
Позивач перебував на службі у підрозділі цивільного захисту, має спеціальне звання «старший сержант», тому на нього розповсюджуються правила проходження служби встановлені Кодексом цивільного захисту України та прийнятого на його підставі «Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу».
Відповідно до частини 1 статті 102 Кодексу цивільного захисту України на службу цивільного захисту приймаються на конкурсній та контрактній основі громадяни України з повною загальною середньою освітою, які відповідають кваліфікаційним вимогам і здатні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров'я виконувати свій службовий обов'язок.
Відповідно до пункту 1 частини 1, пункту 3 частини 2 статті 106 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту проводиться у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», і за станом здоров'я придатні до військової служби.
Контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) центральної лікарсько-експертної комісії центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, про непридатність або обмежену придатність до служби.
Норми пункту 1 частини 1, пункту 3 частини 2 статті 106 Кодексу цивільного захисту України кореспондуються із нормами пункту 173, підпункту 3 пункту 176 «Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу», згідно яких звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту здійснюється у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) - якщо звільнені особи не досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», і за станом здоров'я придатні до військової служби.
Контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту за станом здоров'я - на підставі висновку центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про непридатність або обмежену придатність до служби.
Зі змісту довідки № 931 від 15.05.2014 року колегією суддів встановлено, що центральною лікарсько-експертною комісією Державної служби України з надзвичайних ситуацій 15.05.2014 року проведено розгляд документів та старшому сержанту служби цивільного захисту ОСОБА_2 1972 року народження Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області поставлено діагноз: судомний синдром неясного ґенезу-захворювання, так пов'язані з проходженням служби.
Центральною лікарсько-експертною комісією Державної служби України з надзвичайних ситуацій зроблено висновок, що ОСОБА_2 , непридатний до служби на оперативних посадах.
Оскільки 19 травня 2014 року до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області надійшла довідка центральної лікарсько-експертної комісії Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 931 від 15.05.2014 року, начальником Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області прийнято наказ № 300 від 20 травня 2014 року про звільнення позивача із служби за станом здоров'я та припинення (розірвання) контракту.
Судом першої інстанції допитаний в якості свідка голова центральної лікарсько-експертної комісії Державної служби України з надзвичайних ситуацій ОСОБА_3 підтвердив в судовому засіданні правомірність та правильність висновків комісії щодо захворювання позивача та його непридатності до служби на оперативних посадах в органах цивільного захисту.
При цьому, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про необхідність повторного допиту свідка ОСОБА_4 у зв'язку із зміною складу суду першої інстанції оскільки його показання не ставляться під сумнів самим апелянтом та оцінюються судом на ряду з іншими доказами, наявними у матеріалах справи.
Так, Пунктом 175 «Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу» встановлено, що перед звільненням особи рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту безпосередні та прямі керівники (начальники) проводять з нею не менше двох індивідуальних бесід.
У ході першої бесіди роз'яснюються підстави звільнення і строк внесення подання щодо звільнення, соціальний і правовий захист особи, можливість укладення контракту про перебування у резерві служби цивільного захисту, визначається військовий комісаріат, до якого буде направлено особу після звільнення для постановки на військовий облік. При цьому враховуються прохання особи, даються необхідні пояснення з питань проходження служби. У разі потреби зазначеній особі видається направлення на обстеження до лікарсько-експертної комісії.
Під час другої бесіди безпосередній або прямий керівник (начальник) дає відповіді на запитання, поставлені особою рядового і начальницького складу у першій бесіді, уточнює підстави звільнення з урахуванням висновку лікарсько-експертної комісії, прохання особи, а також інші питання, пов'язані із звільненням.
Згідно пункту 177 «Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу» особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту згідно з підпунктом 3 пункту 176 цього Положення у разі неможливості виконувати за станом здоров'я службові обов'язки на займаній посаді та відсутності можливості переміщення по службі на іншу посаду, на якій вони можуть виконувати службові обов'язки з урахуванням стану здоров'я.
Так як позивач за станом здоров'я не мав можливості виконувати службові обов'язки пожежного-рятувальника 28 державного пожежно-рятувального поста 11 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області, посадовими особами відповідача запропоновано позивачу посаду диспетчера 17 ДПРЧ, або диспетчера 36 ДПРП, але позивач від такої пропозиції відмовився, що підтверджується поясненнями представників відповідача та актом від 20.05.2014 року, складеним посадовими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про те, що позивач відмовився від отримання довідки ЦЛЕК № 931 від 15.05.2014 року, заповнення листа бесіди від 20.05.2014 року, та запропонованих йому вакантних посад.
Копія такого акту наявна у матеріалах справи.
В зв'язку з тим, що 20.05.2014 року позивач відмовився отримати витяг з наказу про звільнення, трудову книжку, та покинув розташування Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області без поважних причин, відповідач направив йому лист з повідомленням про необхідність отримати трудову книжку, витяг з наказу про звільнення та здати службове посвідчення.
Також ухвалою суду першої інстанції від 22 липня 2014 року призначено проведення експертизи, від проведення якої позивач відмовився з мотивів відсутності коштів для її оплати, хоча клопотання про її призначення було заявлено його представником в судовому засіданні.
Таким чином колегія суддів погоджується, що висновок центральної лікарсько-експертної комісії Державної служби України з надзвичайних ситуацій про те що ОСОБА_2 , непридатний до служби на оперативних посадах нічим не заперечується та відповідає дійсності, тому наказ прийнятий на підставі такого рішення лікарсько-експертної комісії Державної служби України з надзвичайних ситуацій не може бути визнаний протиправним та скасованим.
Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в яких він просить поновити його на посаді пожежного-рятувальника 28 державного пожежно-рятувального поста 11 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області; виплатити грошове забезпечення за час вимушеного невиконання службових обов'язків, та виплатити моральну шкоду у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн.
З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 02 липня 2015 року.
Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді Боровицький Олександр Андрійович
Сушко Олег Олександрович