Справа № 672/434/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Шинкоренко С.В.
Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.
25 червня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.
суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 07 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах,
У березні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Городоцького районного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах.
Постановою Городоцького районного суду Хмельницької області від 07 травня 2015 року позов задоволено, а саме: визнано незаконним рішення комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №18 від 13.11.2014 року про відмову у зарахуванні до пільгового стажу роботи періодів роботи з 01.01.1976 року по 13.11.1977 року, з 01.01.1980 року по 31.12.1981 року, з 01.01.1985 року по 31.12.1986 року, з 01.01.1990 року по 31.12.1991 року, з 01.01.1994 року по 31.12.1994 року та з 01.01.1996 року по 15.12.2001 року, визнано незаконним рішення управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області №1408 від 25.11.2014 року про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_2, а також зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області призначити ОСОБА_2 пенсію на пільгових умовах починаючи з 08.07.2014 року відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернувся з апеляційною скаргою в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нове рішення, яким відмовити в адміністративному позові.
Сторони в судове засідання не з'явились. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач з 01.01.1976 року по 14.08.2002 року працював трактористом в колгоспі "Більшовик" с.Чорниводи, згодом КСП "Зоря", СФГ "Чорниводське", і був безпосередньо зайнятий на виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду.
Маючи достатній вік та стаж роботи для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення " від 5 листопада 1991 року, позивач звернувся з відповідною заявою до управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області.
Однак, рішенням комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №18 від 13.11.2014 року позивачу повідомлено, що період роботи з 01.01.1976 року по 13.11.1977 року, з 01.01.1980 року по 31.12.1981 року, з 01.01.1985 року по 31.12.1986 року, з 01.01.1990 року по 31.12.1991 року, з 01.01.1994 року по 31.12.1994 року та з 01.01.1996 року по 15.12.2001 року неможливо зарахувати до пільгового стажу, оскільки первинними документами не підтверджено роботу на посаді тракториста.
А тому, рішенням комісії по призначенню пенсій управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області №1408 від 25.11.2014 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення ".
Позивач, вважаючи такі рішення управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області неправомірними, звернувся за захистом своїх прав до суду.
Задовольняючи позовні вимоги районний суд виходив з того, що спірний період підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача, достатнього для призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Суд апеляційної інстанції погоджується з такою позицією районного суду, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Порядок призначення пенсій на пільгових умовах даної категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України №7 від 20 січня 1992 року. Так, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії „тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист.
У статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків. Про належність такого доказу за подібних спірних обставин зазначено й у п. 10 листа Вищого адміністративного суду України № 1406/13-08 від 14 серпня 2008 року.
З матеріалів справи встановлено, що трудова книжка ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 заповнена 15.08.2002 року, перший запис у ній датований вказаною датою. В суді першої інстанції позивач пояснив, що трудова книжка в колгоспі видавалась тим особам, які звільнялись з роботи, для подальшого працевлаштування. Оскільки він працював у колгоспі до останніх днів його існування, то у зв'язку з важкою ситуацією господарства, документообігом на підприємстві фактично ніхто не займався і трудову книжку йому не було видано.
Разом з тим, період роботи позивача з 01.01.1976 року по 14.08.2002 року на посаді тракториста в колгоспі "Більшовик" с.Чорниводи, згодом КСП "Зоря", СФГ "Чорниводське", підтверджується: копією атестата ОСОБА_2 про проходження навчання по спеціальності тракторист-машиніст 3-го класу; копією посвідчення тракториста-машиніста першого класу серії НОМЕР_2 на ім'я позивача; копією пайової книжки колгоспника, де зазначена професія - тракторист; копією свідоцтва НОМЕР_3 про проходження місячних курсів підготовки як тракториста для роботи на тракторах Т-150К; архівними довідками районного трудового архіву Городоцької районної ради Хмельницької області №69,70,71,72,73,74,75,76 від 28.01.2014 року та №117 від 14.02.2015 року, про відпрацьовані позивачем роки, кількість встановлених мінімумів людиноднів та відповідна їх відпрацьована кількість; копією військового квитка на ім'я позивача серії НОМЕР_4, у якому вказана цивільна спеціальність позивача, як шофер, тракторист, а також вказані відомості про військову спеціальність, як спеціаліста гусеничних тягачів та бульдозериста дорожніх та землерийних робіт; архівними довідками Городоцького районного трудового архіву Хмельницької області за 1976-1977 р.р., 1980-1986 р.р., 1988-2003 р.р. із зазначенням розміру заробітку позивача помісячно; архівною довідкою районного трудового архіву Городоцької районної ради Хмельницької області №116 від 14.02.2015 року про те, що у 2001 р. головою СФГ "Чорнивідське" видавались накази №2, №5 про надання відпустки трактористу ОСОБА_2 за 2000 рік та про прийняття його на роботу в тракторну бригаду №2 даного господарства; архівною довідкою архівного відділу Городоцької РДА у Хмельницькій області № 04-06/212 від 03.07.2014 року, у якій містяться відомості про те, що у протоколах засідань правління колгоспу "Більшовик" та КСП "Зоря" за 1977, 1984, 1986, 1994-1995 р.р., 1998 р. значаться питання про надання відпусток трактористу ОСОБА_2 за минулі відпрацьовані роки, а також питання нарахування премій, тощо; архівною довідкою архівного відділу Городоцької РДА у Хмельницькій області №04-06/213 від 03.07.2014 року, у якій містяться відомості про встановлення мінімуму трудової участі в громадському господарстві колгоспу "Більшовик" для чоловіків та жінок, в тому числі і окремо для механізаторів; копією трудової книжки позивача, що підтверджує період роботи механізатором з 15.08.2002 р. по 15.08.2006 р. та з 07.03.2011 р. по даний час; архівною довідкою архівного відділу Городоцької РДА у Хмельницькій області 04-06/211 від 03.07.2014 року, у якій містяться відомості про реорганізацію колгоспу "Більшовик" в КСП "Зоря", в подальшому в СГК "Чорнивідський" та СФГ "Чорнивідське"; довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про ліквідацію без правонаступника СФГ "Чорнивідське" що підтверджує відсутність можливості позивача у отриманні довідок про уточнюючій характер роботи; копіями книги обліку розрахунків по оплаті праці з колгоспниками колгоспу "Більшовик", КСП "Зоря" за 1985 р., 1986 р., 1991 р., 1994-1997 р.р., де вказані відомості про надання додаткових доплат механізаторам, а зокрема ОСОБА_2 (крім основної зарплати); копіями почесної грамоти про нагородження ОСОБА_2, як тракториста СФГ "Чорнивідське" від 16.11.2001 р., як тракториста СГК "Чорнивідське" від 17.11.2000 р., як тракториста-машиніста колгоспу "Більшовик" від лютого 1985 р., як тракториста колгоспу "Більшовик" від 30.06.1984 р.
Оскільки робота, яку виконував позивач протягом періодів, законодавством віднесена до посад з шкідливими умовами праці, які дають право на пільгову пенсію, позивач досяг віку 55 років, стаж його роботи становить 28 років 11 місяців 11 днів в тому числі на вищевказаних роботах - понад 23 роки і подав відповідачу відповідні документи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач має право на пільгову пенсію відповідно до вимог пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". При цьому, відповідачем не було враховано, що строк зберігання первинних документів підприємств, організацій, установ визначено Наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України "Про затвердження переліку типових документів" № 41 від 20 липня 1998 року, згідно якого, строк зберігання первинних документів, наряди, табелі обліку робочого часу, графіки на т.п. становить 3 роки. Таким чином, отримати уточнюючу інформацію після спливу вказаного часу не виявляється можливим.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Приймаючи до уваги, що районний суд при ухваленні постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки якого відповідають обставинам справи, підстави для зміни чи скасування рішення відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 07 травня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.
Судді Ватаманюк Р.В.
Сторчак В. Ю.