01 липня 2015 р.Справа № 645/838/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Перцової Т.С.
Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова за участю особи, що приєдналася до апеляційної скарги - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14.05.2015р. по справі № 645/838/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Пенсійного фонду України , Міністерства соціальної політики України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
31.01.2015 року позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова (далі по тексту - УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова, перший відповідач), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - ГУПФУ в Харківській області, другий відповідач), Пенсійного фонду України (далі по тексту - третій відповідач), Міністерство соціальної політики України (далі по тексту - Мінсоцполітики), в якому, з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просив суд :
- визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова, і як співвиконавців державної політики у сфері пенсійного забезпечення громадян України, також: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Пенсійного фонду України та Міністерства соціальної політики України, які адмініструють вказану державну політику у сфері пенсійного забезпечення громадян, в призначенні, перерахунку та виплаті щомісячних державної та додаткової пенсій відповідно до вимог ст. ст. 50 ч.1, 54 ч.4, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991р. №796-12, виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі міста Харкова здійснити позивачу, як інваліду другої групи, починаючи з 01 січня 2014 року, призначення, перерахунок, організаційне забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування з бюджетних коштів бюджетних програм КПКВК 2506020 та КПКВК 2506050 видаткової частини державного бюджету України та виплату з них щомісячної державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах; державної пенсії не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ст. ст. 54 ч.4, 50 ч.1, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991р. №796-12, у відповідності до положень ч.1 ст..28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та з урахуванням вже проведених виплат без встановлення кінцевої дати періоду перерахунку державної пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити контроль за призначенням та перерахунком позивачу, як інваліду другої групи, починаючи з 01 січня 2014 року, щомісячної державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах: державної пенсії не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ст. ст. 54 ч.4, 50 ч.1, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991р. №796-12, у відповідності до положень ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та з урахуванням вже проведених виплат без встановлення кінцевої дати періоду перерахунку державної пенсії та організаційно забезпечити своєчасне і в повному обсязі фінансування з бюджетних коштів бюджетних програм КПКВК 2506020 та КПКВК 2506050 видаткової частини державного бюджету України та виплати йому вказаних пенсій;
- зобов'язати Пенсійний фонд України здійснити контроль за призначенням і перерахунком позивачу, як інваліду другої групи, починаючи з 01 січня 2014 року, щомісячної державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах: державної пенсії не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ст. ст. 54 ч.4, 50 ч.1, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991р. №796-12, у відповідності до положень ч.1 ст..28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та з урахуванням вже проведених виплат без встановлення кінцевої дати періоду перерахунку державної пенсії та організаційно забезпечити своєчасне і в повному обсязі фінансування з бюджетних коштів бюджетних програм КПКВК 2506020 та КПКВК 2506050 видаткової частини державного бюджету України та виплати йому вказаних пенсій;
- зобов'язати Міністерство соціальної політики України здійснити контроль за призначенням і перерахунком позивачу, як інваліду другої групи, починаючи з 01 січня 2014 року, щомісячної державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах: державної пенсії не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ст. ст. 54 ч.4, 50 ч.1, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991р. №796-12, у відповідності до положень ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та з урахуванням вже проведених виплат без встановлення кінцевої дати періоду перерахунку державної пенсії та організаційно забезпечити своєчасне і в повному обсязі фінансування з бюджетних коштів бюджетних програм КПКВК 2506020 та КПКВК 2506050 видаткової частини державного бюджету України та виплати йому вказаних пенсій;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Пенсійний фонд України, Міністерство соціальної політики України виконати постанову суду негайно та подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05.02.2015 року по справі № 645/838/15-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.01.2014 року по 30.07.2014 року - залишено без розгляду.
Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14.05.2015 року по справі № 645/838/15-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Пенсійного фонду України, Міністерства соціальної політики про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова, за період з 31.07.2014 року по 02.08.2014 року, що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 пенсії відповідно до вимог ст. 50, ч. 4 ст. 54, ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-12, виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат з 31.07.2014 року по 02.08.2014 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова здійснити ОСОБА_1 з 31.07.2014 року по 02.08.2014 року перерахунок та виплату щомісячної державної пенсії по інвалідності, як інваліду II групи, в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ст. 54, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-12, з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та з урахуванням вже проведених виплат.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова здійснити ОСОБА_1 з 31.07.2014 року по 02.08.2014 року перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, як інваліду II групи, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ст.ст. 50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-12, з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та з урахуванням вже проведених виплат.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м.Харкова виконати постанову суду негайно та подати звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14.05.2015 року по справі № 645/838/15-а частково змінити, прийняти законне та обґрунтоване судове рішення відносно усіх відповідачів по справі з виключенням з мотивувальної та резолютивної частин постанови кінцевої дати періоду, за який державна та додаткова пенсія позивача підлягають перерахунку і виплаті (02.08.2014 року), і яка не буде обмежувати право позивача на постійне щомісячне отримання позивачем державної та додаткової пенсій у належних розмірах.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує, що УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова не зможе самостійно виконати вимоги Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки головним розпорядником бюджетних коштів бюджетних програм КПКВК 2506020 «Дотація на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами» та КПКВК 2506050 «Покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій» є Міністерство соціальної політики України, а розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня (відповідальним виконавцем) вказаних бюджетних програм - Пенсійний фонд України, а інші відповідачі є отримувачами бюджетних коштів з вказаних бюджетних програм. Стверджує, що в Державному бюджеті України на 2014 та 2015 роки у бюджетних коштах за бюджетними програмами Мінсоцполітики України КПКВК 2506020 «Дотація на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами» та КПКВК 2506050 «Покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій» враховувалися певні суми видатків Пенсійного фонду України як на виплату усім пенсіонерам поточних пенсій, так і на виплати усіх сум перерахунків пенсій, призначених за різними пенсійними програмами». Вважає, що оскільки Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу порівняно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, державна основна пенсія позивача не може бути меншою за 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткова - 75% мінімальної пенсії за віком. При цьому, у відповідності до ст.268 Цивільного кодексу України, оскільки позовні вимоги стосуються відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, позовна давність на ці позовні вимоги не поширюється.
Перший відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14.05.2015 року по справі № 645/838/15-а, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на ст.62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішення Європейського Суду з прав людини від 14.02.2012 року у справі «Аррас та інші проти Італії», від 13.04.2006 року у справі «Сухобоков проти Росії», стверджує про правомірність дій УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова щодо нарахування та виплати позивачеві пенсії у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, стверджує, що мінімальний розмір пенсії за віком, визначених ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не застосовується до відносин щодо обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. З огляду на викладене, наполягає на тому, що УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова у спірних відносинах діяло в межах своїх повноважень, передбачених чинним законодавством, та в межах бюджетних асигнувань.
30.06.2015 року до апеляційної скарги УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова приєдналось Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Представник третього відповідача - Пенсійного фонду України в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову - без змін, апеляційну скаргу УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова підтримав. Зазначив, що пунктом 6-7 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік) встановлено, що норми і положення статей, зокрема, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Отже, першим відповідачем правомірно нараховувалась та виплачувалась позивачеві додаткова пенсія у відповідності до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Вважає, що вимоги позивача про зміну постанови суду першої інстанції в частині виключення кінцевої дати перерахунку безпідставною, оскільки у розумінні ст.ст.2, 5, 6, 104 КАС України в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому.
Відповідач Мінсоцполітики в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова задовольнити в повному обсязі, справу розглянути без участі представника Мінсоцполітики.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 2 групи по захворюванню, пов'язаному з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями посвідчення серії А № 040388, виданого 18.06.1996 року, вкладки до посвідчення № 040388, виданої 25.01.2001 року, та довідки МСЕК серії ХАР-06 № 031799 від 22.08.2007 року (а.с.13, 14).
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова, та отримує державну пенсію по інвалідності, а також додаткову пенсію згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Як вбачається з матеріалів справи, розмір основної та додаткової пенсій ОСОБА_1 розрахований відповідачем в порядку та розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Не погодившись з діями відповідача щодо нарахування і виплати пенсії, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання державної пенсії в розмірі, передбаченому ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та додаткової пенсії відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а відповідач неправомірно відмовив у проведенні перерахунку даних пенсій за період з 31.07.2014 року по 02.08.2014 року.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача на отримання зазначених пенсій за період з 31.07.2014 року по 02.08.2014 року, а також зобов'язав відповідача здійснити такий перерахунок за вказаний період та забезпечити виплату державної та додаткової пенсій відповідно до вимог ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог за період з 02.08.2014 року, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до п. 4 ст. 54 Закону України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції від 09.07.2007р. згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по другій групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно з ч.1 ст. 50 Закону України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції від 09.07.2007р. згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008) особам, віднесеним до першої категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам другої групи - 75% мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України).
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 09.06.2014 року пенсія позивачеві виплачувалась в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 1, 2, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Також, пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Згідно зі ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
З аналізу наведених норм вбачається, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян у 2012, 2013 бюджетних роках делеговано Кабінету Міністрів України.
На виконання вищевказаних вимог постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.11 року були визначені мінімальні розміри основної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Однак, Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (в редакції, чинній до 03.08.2014 року) не було передбачено обмежень щодо застосування ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже, за конституційними нормами, колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві в період з 31.07.2014 року по 02.08.2014 року застосуванню підлягають ст.ст.50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31.07.2014 року, який набрав чинності 03.08.2014 року, доповнено Розділ "Прикінцеві положення" ЗУ "Про державний бюджет України на 2014 рік" пунктом 6-7, яким встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Таким чином, з 03.08.2014 року норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а відтак, при визначенні розміру пенсій позивачеві в період з 03.08.2014 року застосуванню підлягає вищевказана постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210.
Рішенням Конституційного суду України від 25.01.2012 року у справі № 3-рп/2012 суд зазначив, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України. а також нормативно - правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє посилання позивача на безпідставність визначення судом першої інстанції кінцевої дати строку, протягом якого основна та додаткова пенсії позивача підлягають нарахуванню у розмірах, визначених ст. ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - 02.08.2014 року.
Колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень ст. 268 ЦК України, оскільки цими положеннями не обмежується строк звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої прийняттям нормативно-правових актів, визнаних незаконними, а не з позовом до суб'єкта владних повноважень з приводу призначення, перерахунку, надання соціальних виплат, допомоги, компенсації, що є предметом у спірних правовідносинах.
При цьому, позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 року по 30.07.2014 року було залишено без розгляду ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05.02.2015 року, яку позивачем не оскаржено.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача про неможливість застосування при нарахуванні пенсії позивача мінімального розміру пенсії за віком, визначеного у відповідності до ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з наступних підстав.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При вирішенні спору суд першої інстанції, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, обґрунтовано визнав, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008), застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1, Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14.05.2015р. по справі № 645/838/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Дюкарєва С.В.