Ухвала від 24.06.2015 по справі 511/1994/14-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

24 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 511/1994/14-а

Головуючий 1-ї інст. - Панчук А.І. Категорія № 3.3

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_5 заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Білгород-Дністровського прикордонного загону, начальника 4-го відділення прикордонної служби «Кучурган» ст. лейтенанта ОСОБА_5 про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 році ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Білгород-Дністровського прикордонного загону, начальника 4-го відділення прикордонної служби «Кучурган» ст. лейтенанта ОСОБА_5 про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволений частково. Скасовано постанову №027481 від 29.06.2014 року про накладення адміністративного стягнення на громадянина РФ ОСОБА_1 в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів громадян /510 грн./. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити його позов повністю.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1.

03 лютого 2015 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Одеського апеляційного адміністративного суду подано заяву про роз'яснення постанови Одеського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року, вважаючи її незаконною та такою, що прийнята з чисельними порушеннями норм матеріального та процесуального права, представник позивача ОСОБА_2 за дорученням позивача подала касаційну скаргу на дану постанову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 лютого 2015 року касаційну скаргу, подану представником ОСОБА_2, було залишено без руху, при цьому Вищий адміністративний суд України зазначив, що довіреність представника не легалізована в установленому законом порядку, в зв'язку з чим касаційну скаргу подано особою, яка не має повноважень на вчинення такої дії.

В подальшому, ухвалами Вищого адміністративного суду України від 15 та 18 травня 2015 року у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 відмовлено.

При цьому, в ухвалі від 15 травня 2015 року касаційний суд виходив з того, що недоліки касаційної скарги були усунуті скаржником протягом встановленого в ухвалі ВАСУ від 26 лютого 2015 року строку, однак у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або порушив норми процесуального права.

В ухвалі від 18 травня 2015 року ВАСУ зазначив, що ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалене ним рішення та задовольнити заяву, однак, виходячи з змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суд порушив норми процесуального права.

20 квітня 2015 року до Одеського апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року за нововиявленими обставинами, у якій зазначається про те, що Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 лютого 2015 року його касаційну скаргу, подану представником ОСОБА_2 на зазначену постанову, було залишено без руху, оскільки довіреність, за якою діяла представник, не була легалізована в установленому законом порядку, в зв'язку з чим касаційну скаргу подано особою, яка не має повноважень на вчинення такої дії. Зазначена обставина була встановлена Вищім адміністративним судом України. При цьому апеляційна скарга ОСОБА_1 розглядалася за участю ОСОБА_2, яка на підтвердження своїх повноважень надавала ту саму довіреність, що і до суду касаційної інстанції, і яка була визнана Вищім адміністративним судом неналежно оформленою. Таким чином, фактично апеляційна скарга розглядалася без апелянта та його законного представника.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, матеріали справи, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, колегія суддів вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Статтею 248 КАС України закріплені вимоги до заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

Зокрема п. п. 3, 4, 5, 6 ч. 2 ст. 248 КАС України передбачено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються: судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подається заява; обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи; обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду, перелік документів та інших матеріалів, які додаються.

В свою чергу приписами ч. 5 ст. 248 КАС України встановлено, що особа, яка подає заяву, може додати до неї документи або їхні копії, що мають значення для правильного вирішення судової справи і не були відомі на час ухвалення судового рішення у справі.

Заявник вважає, що постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року підлягає скасуванню у зв'язку з наявністю нововиявлених обставин, оскільки Одеським апеляційним судом України справа №511/1994/14-а розглядалася за участю представника ОСОБА_2 та на підтвердження своїх повноважені нею була надана та сама довіреність, що і до суду касаційної інстанції, і яка була визнана Вищим адміністративним судом України неналежно оформленою, оскільки не була легалізована в установленому законодавством порядку, то апеляційна скарга ОСОБА_1А в суді апеляційної інстанції розглядалася фактично без апелянта та його законного представника. Ця обставина стала перешкодою у доступі до правосуддя, оскільки розгляд і вирішення справи відбулися без участі апелянта в процесі, який не був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, а тому був позбавлений законного та гарантованого Конституцією України права на захист. Про цю нововиявлену обставину ОСОБА_1 стало відомо лише з ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 лютого 2015 року, яка була отримана 10 березня 2015 року. Ця обставина є нововиявленою, проте існувала на час розгляду справи апеляційним судом. Вищезазначена обставина має важливе значення для вирішення справи та є підставо для перегляду рішення апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами.

Враховуючи зміст ст. 245 КАС України та доводи, викладені у заяві ОСОБА_1, колегія суддів вважає, що обставина, на яку він посилається, не може вважатися нововиявленою обставиною, оскільки про наявність довіреності, яка не легалізована в установленому законом порядку, було відомо як сторонам, так і апеляційному суду під час розгляду справи та прийняття рішення.

Адже у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не зазначені обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та йому під час вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 58 КАС України повноваження представників на участь у адміністративному процесі повинні бути підтверджені довіреністю.

Колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 власноручно підписав апеляційну скаргу, якою оскаржив постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2014 року. ОСОБА_2 була допущена до участі у розгляді справи апеляційним судом та належним чином виконувала свої обов'язки, що підтверджується журналом судового засідання та звукозаписом. Більш того, ОСОБА_2 також представляє інтереси позивача при розгляді цієї заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами вже за належною довіреністю. Тобто, з цього можна дійти висновку, що позивач не має претензій до якості представлення його інтересів у суді апеляційної інстанції саме ОСОБА_2.

Разом з тим, обставини, на які посилається заявник, вже були досліджені судом апеляційної інстанції та їм була надана відповідна юридична оцінка. Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 оскаржили його до Вищого адміністративного суду України, проте, у відкритті касаційного провадження було відмовлено з огляду на те, що касаційні скарги є необґрунтованими, а викладені в них доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або порушив норми процесуального права, про що було зазначено в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 15 та 18 травня 2015 року.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 у заяві ніяких нововиявлених обставин не навів, тому відсутні підстави для її задоволення та перегляду постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст. 184, 196, 205, 245, 252, 253, 254 КАС України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року за нововиявленими обставинами - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення рішення апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов

Попередній документ
46040463
Наступний документ
46040465
Інформація про рішення:
№ рішення: 46040464
№ справи: 511/1994/14-а
Дата рішення: 24.06.2015
Дата публікації: 08.07.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; видворення з України іноземців або осіб без громадянства