10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Борискін С.А
Суддя-доповідач:Шевчук С.М.
іменем України
"30" червня 2015 р. Справа № 817/622/15
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Шевчук С.М.
суддів: Майора Г.І.
Одемчука Є.В.,
при секретарі Витрикузі В.П. ,
за участю сторін:
представників від позивача Пятак Є.В., від відповідача- Кузьмич Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "20" квітня 2015 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБФ ВІКТОРІЯ" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20.04.2015року визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 11.05.2012 року №0002072342 та від 11.05.2012 року №0002082342.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема вказує, на обставини щодо фіктивності господарських операцій позивача з ТОВ "Перун" , здійснення їх без мети реального настання правових наслідків, лише з ціллю заниження об'єкта оподаткування та несплати податків. Під час перевірки позивачем не надано належних первинних документів та, зокрема, товарно-транспортних накладних. Окрім того, листом ВПМ Дубенської ОДПІ від 04.01.2012 р. №1/26 повідомлено, що за податковою та фактичною адресою: м.Дубно, вул.Заводська, 19/14, вул.Данила Галицького, 20, підприємство відсутнє.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС (правонаступником якої є ДПІ у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області) 11 травня 2012 року були прийняті податкові повідомлення-рішення:
№0002072342, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 19358,00 грн.;
№0002082342, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 21041,25 грн., т.ч. за основним платежем - 16833,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 4208,25 грн. (а.с.137,138)
Підставою для їх винесення стали висновки акту документальної перевірки від 20.04.2012 року №103/22-100/37198017 (а.с.123-135) щодо заниження позивачем податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 16833,00 грн. та заниження податку на прибуток за III квартал 2011 року на суму 19358,00 грн. внаслідок відображення у податковому обліку у складі витрат та податкового кредиту первинних документів за операцією позивача та ТОВ "Перун", які за висновком податкового органу є такими, що фактично не відбулися, а відтак не спричиняють товарного характеру та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди для позивача та відповідно несплати податків до бюджету.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі докази колегією суддів встановлено, що позивачем на підтвердження обставин щодо фактичного здійснення названої господарської операції надано: договір поставки товару від 01.08.2011 р. за №59/1 (а.с.11-12); рахунок-фактура №П-00000615 від 01.08.2011 р. на загальну суму 101000,00 грн., ПДВ - 16833,33 грн.; видаткова накладна №П-00000818 від 01.08.2011 р. на загальну суму - 101000,00 грн., ПДВ - 16833,33 грн.; податкова накладна №1 від 01.08.2011 р. на суму без ПДВ - 84166,67 грн., ПДВ - 16833,33 грн. (за ТМЦ: гільза алюмінієва 16 АЛГ - в кількості 2 шт., гільза алюмінієва 25 АЛГ - в кількості 4 шт., АСБл-10 - в кількості 236 м., кабель ВВП-1 - в кількості 100 шт., АСБл-10 - в кількості 177 м.) (а.с.8-10); платіжні документи на переказ коштів №95 від 01.08.2011 року на суму 50000,00 грн.; №113 від 15.08.2011 року на суму 25000,00 грн.; №114 від 15.08.2011 року на суму 26000,00 грн. (а.с.14-16).
Окрім того, на підтвердження обставин щодо транспортування ТМЦ за переліченими видатковими накладними позивачем витребувано від названого контрагента та надано суду товарно-транспортну накладну від 01.08.2011 року №68 (а.с.208).
Водночас, з наданих суду доказів вбачається, що в бухгалтерському обліку дана операція відображена позивачем записом Дт 641 Кт 631 - 16833,33 грн., Дт 281 Кт 631 - 84166,67 грн., що не заперечується відповідачем. Використання отриманих позивачем товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності, спрямованій на отримання прибутку, у фінансово-господарських операціях, що оподатковуються податком на додану вартість, підтверджується видатковими та податковими накладними, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 361, платіжними дорученнями щодо оплати за реалізовану позивачем продукцію контрагентами ДП «Зірненський спиртовий завод», ТОВ «ВПМ Енергоконструкція», ПП Агентство соціальних послуг «Інформ сервіс експрес» та ін. (а.с.75-95).
Перелічені документи містять всі необхідні реквізити та є первинними в розумінні Закону № 996-XIV та відповідають всім необхідним вимогам, передбаченим цим Законом.
Податкова накладна, за якою сформовано спірні суми податкового кредиту (16833,33 грн.), відповідає вимогам ст. 201 Податкового кодексу України, претензії щодо її форми та змісту у відповідача відсутні.
Обставини встановлені судом першої інстанції з приводу того, що обумовлений контрагент позивача, на момент складання зазначених документів був зареєстрований у встановленому порядку у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та був зареєстрований як платник податку на додану вартість, про що мав відповідне Свідоцтво відповідачем не заперечувались.
За таких обставин, наявними у справі доказами підтверджуються обставини щодо фактичного переміщення, отримання товарів позивачем від ТОВ «Перун» та використання їх у господарській діяльності позивача.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дослідженими в судовому засіданні первинними документами підтверджується фактичне здійснення позивачем господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Перун», що є відповідно до положень п. 138.1, п.138.2 ст. 138, п.198.1.- 191.3 ст. 198 Податкового кодексу України підставою для формування позивачем витрат та податкового кредиту у серпні 2011 року.
Поряд із зазначеним, колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача з приводу неможливості проведення зустрічної перевірки у ТОВ «Перун» та наявності ризикових підприємств - «транзитерів» у ланцюгах постачання цього товариства, оскільки такі обставини не можуть бути правовою підставою для відмови добросовісному платнику податків в праві на формування валових витрат та податкового кредиту по фінансово-господарських операціях, по яких він поніс фактичні витрати, пов'язані із здійсненням господарської діяльності та фактично сплатив податок на додану вартість в складі ціни придбаних ним товарів, робіт, послуг.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Всупереч зазначеному, відповідач не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, проте позивач на підставі належних та допустимих доказів повністю довів обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування цього судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "20" квітня 2015 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.М. Шевчук
судді: Г.І. Майор
Є.В.Одемчук
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПБФ ВІКТОРІЯ" вул.Волинської Дивізії,15, кв.197,м.Рівне,33016
3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33000
4-третій особі: - ,