Справа № 683/3525/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Цимбалюк О.В.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
25 червня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Сокольвак Ю.В.,
прокурора: Баклана Геннадія Вікторовича;
відповідача: Мельничука Миколи Степановича;
представника відповідача: Кравчук Юлії Григорівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Хмельницької області на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 30 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Старокостянтинівського міжрайонного прокурора до Старокостянтинівського міського голови Мельничука Миколи Степановича про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,
Старокостянтинівський міжрайонний прокурор звернувся до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області із позовом до Старокостянтинівського міського голови Мельничука Миколи Степановича про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії.
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області постановою від 30 березня 2015 року відмовив позивачу у задоволенні позову.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Перший заступник прокурора Хмельницької області подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Прокурор у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Представник відповідача та представник відповідача заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що постановою Старокостянтинівського районного суду від 09.07.2014 року у справі № 3/683/670/2014, яка набрала законної сили, начальника Старокостянтинівського ЖЕК ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого статтею 172-7 КУпАП.
Листом від 07.11.2014 року № 99-3554-вих-14 Старокостянтинівський міжрайонний прокурор повідомив відповідача про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення ОСОБА_4 та запропонував відповідачу розглянути питання щодо його звільнення з займаної посади у відповідності до вимог частини другої статті 22 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Відповідач листом від 11.11.2014 року № 47/03-39-2581/2014 повідомив позивача про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_4 із займаної посади, оскільки його притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 172-7 КУпАП не пов'язано з порушенням обмежень, передбачених статтями 6-10 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що у діях відповідача відсутня протиправність.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Зі змісту постанови Старокостянтинівського районного суду від 09.07.2014 року у справі № 3/683/670/2014, яка набрала законної сили, слідує, що начальника Старокостянтинівського ЖЕК ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого статтею 172-7 КУпАП (а.с.9).
Даною постановою доведено винність ОСОБА_4 в порушенні ст. 14 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції", а не як зазначив прокурор першої інстанції ст. 9 Закону.
Статтею 29 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначено, що нагляд за додержанням законів у сфері запобігання і протидії корупції здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.
Особливості звільнення з роботи осіб, які вчинили корупційні правопорушення визначені статтею 22 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Так, абзацом другим частиною другої вказаної статті визначено, що інші особи, яких притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених цим Законом, підлягають звільненню з роботи (служби) у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, якщо інше не передбачено законом.
Статтями 6-10 Закону встановлені обмеження щодо використання службового становища, сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, одержання дарунків (пожертв), роботи близьких осіб та обмеження щодо осіб, які звільнилися з посад або припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
Приписами ст. 14 вказаного Закону визначено основні, пов'язані з конфліктом інтересів, обов'язки осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
1) уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів;
2) невідкладно у письмовій формі повідомляти безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.
Згідно пункту 7-1 частини першої, частини другої статті 36 Кодексу законів пре працю України підставою припинення трудового договору є набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого працівника притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції». Особа підлягає звільненню з посади у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність дій відповідача та про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_4 з посади начальника Старокостянтинівського ЖЕК, оскільки притягнення його до адміністративної відповідальності не пов'язано з порушенням обмежень, передбачених статтями 6-10 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 30 березня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 02 липня 2015 року.
Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді Боровицький Олександр Андрійович
Сушко Олег Олександрович