25 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 520/750/15-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Пучкова І.М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Романішина В.Л.,
суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Одеси на постанову Київського районного суду м. Одеси від 02 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Одеси про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у перерахунку пенсії, зобов'язання вчинити певні дії,
В січні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовом до УПФУ у Київському районі м.Одеси про визнання протиправним та скасування рішення відповідача №841967 від 17.12.2014р. «Про відмову у перерахунку пенсії», зобов'язання здійснити розрахунок пенсії ОСОБА_2 з 16 квітня 2011 року у розмірі 85% від заробітної плати з урахуванням інших видів виплат згідно з довідкою УПФУ у Приморському районі м.Одеси від 19.11.2014р. №9609/04, якою передбачені складові заробітної плати для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», на які нараховані та утримані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 1 січня 2011 року - єдиний соціальний внесок.
Позов обґрунтовувала тим, що УПФУ у Київському районі м.Одеси незаконно відмовлено їй у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки УПФУ у Приморському районі м.Одеси від 19.11.2014р. №9609/04 з врахуванням при розрахунку пенсії інших видів виплат (індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань), на які нарахований та з яких утриманий (сплачений) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02.03.2015р. позов ОСОБА_2 в частині вимог про зобов'язання УПФУ у Київському районі м.Одеси здійснити перерахунок пенсії за період з 16.04.2011р. по 22.07.2014р. залишено без розгляду на підставі ст.100 КАС України.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 02.03.2015р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення УПФУ у Київському районі м.Одеси №841967 від 17.12.2014р. «Про відмову у перерахунку пенсії». Зобов'язано УПФУ у Київському районі м.Одеси здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 23.07.2014р. у розмірі 85% від заробітної плати з урахуванням усіх виплат, згідно з довідкою УПФУ у Київському районі м.Одеси від 19.11.2014р. №9609/04, відповідно до Закону України «Про державну службу», на які нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011р. - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з врахуванням допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побітових питань, індексації та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше здійснених виплат.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, УПФУ у Київському районі м.Одеси подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального права, без повного з'ясування обставин справи та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 залишити без задоволення. В своїй скарзі апелянт зазначає, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань є компенсаційними виплатами і не входять до системи оплати праці державного службовця.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, постанову суду слід скасувати, а позов - задовольнити частково. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 працювала в УПФУ в Приморському районі міста ОСОБА_1 та звільнилася 15.04.2011р. з посади провідного спеціаліста відділу з призначення пенсії, у зв'язку з досягненням граничного віку проходження державної служби і виходом на пенсію, згідно п.3 ст.40 КЗпП України.
З 15.04.2011р. ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ в Приморському районі м.Одеси та отримує пенсію, призначену на підставі Закону України «Про державну службу». Загальний відсоток розрахунку пенсії від складової заробітку встановлено 85%.
У травні 2011 року пенсійну справу позивача було передано до УПФУ в Київському районі м.Одеси.
11.12.2014р. ОСОБА_2 звернулася з письмовою заявою до УПФУ в Київському районі м.Одеси про проведення перерахунку пенсії з урахуванням інших виплат, зазначених в довідці УПФУ у Приморському районі м. Одеси №9609/04 від 19 листопада 2014 року про складові заробітної плати.
За результати розгляду звернення позивача, 17.12.2014р. УПФУ у Київському районі м.Одеси винесено рішення №841967 про відмову у перерахунку пенсії. Підставою для вказаної відмови відповідач зазначив, що інші виплати (індексація та матеріальна допомога) не входять до складу заробітної плати державних службовців згідно Закону України «Про державну службу» та не враховуються при обчисленні цього виду пенсії.
При прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що оскільки з індексації заробітної плати, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань утримуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011р. - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вони повинні включатися до складу заробітної плати, розмір якої враховується при обчисленні пенсії. Колегія суддів погоджується з таким висновком Київського районного суду м.Одеси.
Відповідно до ч.2 ст.37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 названого Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що індексація, матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11, яка, відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених фактичних обставин справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Однак, колегія суддів вважає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не прийнято до уваги положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо правильного визначення дати, з якої повинен бути проведений перерахунок пенсії позивачу.
Відповідно до ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_2 звернулася до УПФУ із заявою про перерахунок пенсії 11.12.2014р. Таким чином, перерахунок пенсії позивачу повинен проводитися з 01 грудня 2014 року, а не з 23 липня 2014 року, як про це зазначив Київський районний суд м.Одеси.
Поряд з цим, колегією суддів встановлено, в резолютивній частині постанови Київського районного суду м. Одеси від 02.03.2015р. помилково зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки УПФУ у Київському районі м.Одеси від 19.11.2014р. №9609/04, тоді як таку довідку видано УПФУ у Приморському районі м.Одеси, а не відповідачем по справі.
Оскільки судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі ст.202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Одеси задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м. Одеси від 02 березня 2015 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Одеси №841967 від 17 грудня 2014 року «Про відмову у перерахунку пенсії».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Одеси здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 грудня 2014 року у розмірі 85% від заробітної плати з урахуванням усіх виплат, згідно довідки Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі м.Одеси від 19.11.2014р. №9609/04, відповідно до Закону України «Про державну службу», на які нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011р. - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з врахуванням допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побітових питань, індексації, та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше здійснених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Романішин В.Л.
Судді Димерлій О.О.
ОСОБА_1