01 липня 2015 р.Справа № 818/1326/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Перцової Т.С.
Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2015р. по справі № 818/1326/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Сузірря"
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області
про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "СП "Сузірря" (надалі - ТОВ "СП "Сузірря", позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області (надалі - відповідач, ДПІ в м.Сумах), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області, прийняте у формі листа № 67830/10/18-19/18-05-29 від 23.12.2014 року, про неприйняття звітності ТОВ "СП "Сузірря" з податку на додану вартість за січень 2015 року.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2015р. по справі № 818/1326/15 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Сузірря" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено.
Визнано відмову Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Сузірря" з податку на додану вартість за січень 2015 року, викладену у листі № 67830/10/18-19/18-05-29 протиправною.
Визнано податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Сузірря" з податку на додану вартість за січень 2015 року такою, що подана у момент фактичного її отримання Державною податковою інспекцією у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, тобто, 17.02.2015.
Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, мотивуючи скаргу невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи, невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на зазначення позивачем дати подання податкової декларації з ПДВ за січень 2015 року 16.02.2015 року, в той час коли фактично вказану податкову звітність подано до ДПІ в м.Сумах 17.02.2015 року. На думку апелянта зазначена обставина є підставою для встановлення відповідачем в діях позивача порушення п.48.3 ст.48 ПК України та як наслідок прийняття цілком законного рішення про неприйняття такої податкової звітності.
Враховуючи вищевикладені обставини, відповідач вважає рішення правомірним, а позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 17.02.2015 року ТОВ «СП «Сузір'я» за допомогою засобів електронного зв'язку (e-mail) було подано до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року (а.с. 6-8), що підтверджується квитанціями № 1 та № 2 (а.с. 9, 10).
Листом Державної податкової інспекції у м. Сумах № 67830/10/18-19/18-05-29 від 23.12.2014 року позивача повідомлено, що податкова декларація ТОВ «СП «Сузір'я» з податку на додану вартість за січень 2015 року від 17.02.2015 року № 9016633899 вважається неприйнятою, оскільки не відповідає вимогам п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме: дата подання декларації не відповідає даті, зазначеній у декларації (а.с. 11).
Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому наполягає на тому, що податкова декларація ТОВ "СП "Сузірря" з податку на додану вартість за січень 2015 року містить необхідні обов'язкові реквізити, а форма відповідає нормам та змісту відповідних податку та збору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність відмови Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Сузірря" з податку на додану вартість за січень 2015 року, викладеної у листі № 67830/10/18-19/18-05-29.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для неприйняття податкової звітності позивача за січень 2015 року та визнання її неприйнятою слугувало твердження відповідача про порушення ТОВ «СП «Сузір'я» при заповненні рядка декларації «дата подання» п. 48.3 ст. 48 ПК України.
Так, ДПІ в м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області повідомила позивача, що податкова декларація з ПДВ за січень 2015 року, подана ТОВ «СП «Сузірря», вважається неприйнятою, оскільки "надіслана засобами e-mail 17.02.2015 року, містить дату подання 16.02.2015 року".
Колегія суддів вважає хибним вказаний висновок податкового органу, виходячи з наступного.
Згідно з п.15.1. ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Перелік обов'язків платників податків встановлено положеннями ст.16 ПК України.
Так, у відповідності до пп.16.1.2., пп. 16.1.3. п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Порядок складення податкової звітності платниками податків передбачено положеннями ст.48 ПК України.
Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору (п.48.1 ст.48 ПК України).
Виходячи зі змісту п.48.2. ПК України обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Згідно з п.48.3. ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:
тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;
звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);
повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;
код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
місцезнаходження (місце проживання) платника податків;
найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;
дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);
ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;
підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (п.48.4. ПК України).
Як передбачено п.48.5. ПК України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.
За приписами п.48.7. ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.
Положеннями п. 49.1. ПК України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п.49.3. ПК України).
З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що необхідною умовою для прийняття податкової звітності податковим органом є дотримання платником податку при її складанні вказаних норм права, у тому числі і зазначення в податковій декларації обов'язкових реквізитів, встановлених п.48.3 ст.48 ПК України.
Підпунктом 49.8. ПК України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно з п.49.9. ст.49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою (пп.49.9.1. п.49.9 ст.49 ПК України).
Слід зазначити, що у відповідності до п.49.10. ст.49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
При цьому, за змістом п.49.11. ст..49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання (пп.49.11.1.); у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання (пп.49.11.2.).
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що спірна декларація з податку на додану вартість за січень 2015 року від 17.02.2015р. №9016633899 з додатком № 5 містить усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, в тому числі і дату подання (а.с. 6-8).
При цьому, аналіз вищенаведених норм права та змісту наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966 «Про затвердження форм та Порядку заповнення подання податкової звітності з податку на додану вартість», на який посилається відповідач в обґрунтування правомірності оскаржуваної відмови у прийнятті декларації, дає змогу дійти висновку про те, що така підстава для відмови у прийнятті декларації як "невідповідність дати подання декларації даті, зазначеній у декларації" відсутня.
Відповідач помилково ототожнив невідповідність дати подання декларації даті, зазначеній у декларації з відсутністю обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відмова Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Сузірря" з податку на додану вартість за січень 2015 року, викладена у листі № 67830/10/18-19/18-05-29, є протиправною.
Згідно із п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
Приймаючи до уваги, що декларація ТОВ "СП "Сузірря" з податку на додану вартість за січень 2015 року фактично подана та отримана ДПІ у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області 17.02.2015 року, суд визнає її такою, що подана у момент фактичного її отримання, тобто 17.02.2015 року.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи протиправність відмови ДПІ у м.Сумах як такої, що не відповідає приписам ч.3 ст.2 КАС України, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що податкова декларація Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Сузірря" з податку на додану вартість за січень 2015 року повинна бути визнана такою, що подана у момент фактичного її отримання Державною податковою інспекцією у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, тобто, 17.02.2015 року.
Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, зазначає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи, правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права та підстав для скасування судового рішення не вбачає.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2015р. по справі № 818/1326/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Дюкарєва С.В.