01 липня 2015 р. Справа № 513/285/15-а
Категорія: 10 Головуючий в 1 інстанції: Смірнова І.О.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Кравченка К.В.
- ОСОБА_1
розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області на постанову Саратського районного суду Одеської області від 06 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про:
- визнання неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області щодо проведеного перерахунку пенсії ОСОБА_2 у розмірі 70 відсотків сум заробітної плати;
- зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області здійснити належним чином розрахунок та провести доплату до пенсії ОСОБА_2 застосувавши 80 відсотків суми заробітної плати, з якої були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 16 квітня 2014 року.
Постановою Саратського районного суду Одеської області від 06 травня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2, відповідно до Закону України "Про державну службу", виходячи із розміру 70 відсотків заробітної плати для призначення пенсії з 01 травня 2014 року.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії та здійснити розрахунок пенсії відповідно до ст. 37 Закону України Про державну службу, виходячи з 80% розміру заробітної плати для призначення пенсії, починаючи з 01 травня 2014 року.
В апеляційній скарзі УПФ України в Саратському районі Одеської області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, позивач є пенсіонером, одержує пенсію за Законом України «Про державну службу» з 21.09.2011 року, отримувала 80 % від заробітку.
Постановою Саратського районного суду Одеської області від 21.10.2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 року зобов'язано УПФ України в Саратському районі Одеської області здійснити належним чином розрахунок для пенсії ОСОБА_2, включивши суму індексації заробітної плати, матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань на загальну суму 14789 гривень 03 копійки в складові заробітної плати для призначення пенсії з 16 квітня 2014 року.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 08.01.2015 року внесено виправлення в постанову Саратського районного суду Одеської області №513/1358/14-а від 21 жовтня 2014 року, в абзаці першому резолютивної частини постанови суду загальну суму інших виплат замість "14759 гривень 03 копійки" зазначити "14789 гривень 03 копійки".
Позивач 26.01.2015 року звернулася до відповідача з заявою щодо виконання постанови Саратського районного суду та проведеної доплати до пенсії з 16.04.2014 року.
Згідно відповіді УПФ України в Саратському районі Одеської області від 06.02.2015 року повідомлено, що спеціалістами з призначення пенсії проведено перерахунок пенсії з 01.05.2014 року. Розмір доплати складає 1529,68 грн. за період з 01.05.2014 року доплату буде виплачено в березні місяці 2015 року. До перерахунку розмір пенсії складав - 102921,04 грн., 80% від заробітної плати - 2401,30 грн.
Відповідно до Постанови №112 від 25.03.2014 "Про внесення змін до деяких постанов КМУ з питань пенсійного забезпечення" з 01.05.2014 року призначення та перерахунок пенсій проводиться з розрахунку 70% від заробітної плати.
Після перерахунку розмір пенсії склав-2112,125 грн. (3017,51*70%).
Позивач 24.02.2015 року звернулася до відповідача із заявою щодо належного здійснення розрахунку та доплати до пенсії, застосувавши відсотки, які діяли на момент призначення її пенсії, тобто 21.09.2011 року та на момент звернення за перерахунком, тобто 16.04.2014 року, урахувавши постанову Саратського районного суду за № 513/1358/14-а, де також зазначено дату для розрахунку пенсії з 16.04.2014 року.
Відповіддю УПФУ України в Саратському районі Одеської області від 06.03.2015 року № 6/Г-01 відмовив позивачці в перерахунку пенсії, посилаючись на те, що на момент отримання 23.12.2014 року УПФ ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду набрав законну силу Ззакон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року № 1166-VII, згідно якого до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ внесені зміни, відповідно до яких пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70% суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач виконуючи рішення суду, безпідставно, з порушенням діючого законодавство, порушив права позивача, зменшив їй відсоток від заробітної плати з 80 % до 70 % з 01 травня 2014 року, у зв'язку з чим наявні правові підстави для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, колегія суддів наголошує, що одним з основних принципів адміністративного судочинства є обов'язковість судових рішень.
В частинах 2, 3 статті 14 КАС України зазначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною 1 статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на правомірність своїх дій щодо перерахунку пенсії виходячи із розрахунку 70 відсотків заробітної плати, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України № 112 від 25 березня 2014 року, оскільки не узгоджується із нормами діючого законодавства.
Так, умови та порядок пенсійного забезпечення державних службовців визначено статтею 37 Закону України "Про державну службу".
Згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу", який діяв на час призначення пенсії позивачу, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Необхідно зазначити, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти, не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності. Тобто, до вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи застосовується той закон, під час чинності якого вони здійснюються.
Поряд з цим, пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається, що зазначена позиція викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року N 8-рп/99 , від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року N 20-рп/2004 ).
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що судовим рішенням, на виконання якого позивачу проведений перерахунок пенсії, на УПФУ в Саратському районі Одеської області був покладений обов'язок включити в розрахунок пенсії ОСОБА_2 суми матеріальних допомоги та індексації заробітної плати, а не змінювати процент заробітку призначеної пенсії.
При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, що вступ у дію Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року № 1166-VII, згідно якого зміни до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Відтак, правильно зазначив суд першої інстанції, цим Законом не передбачено проведення після вказаної дати перерахунку раніше призначених пенсій державним службовцям виходячи з нового проценту заробітку.
Крім того, судовим рішенням, на виконання якого позивачу проведений перерахунок пенсії, на УПФ був покладений обов'язок включити в розрахунок пенсії ОСОБА_2 суми матеріальних допомоги та індексації заробітної плати, а не змінювати процент заробітку призначеної пенсії.
За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача підстав проводити перерахунок пенсії позивачу в розмірі 70% заробітної плати.
Більш того, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Натомість відповідач, не довів правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову, законність та обґрунтованість своїх дій при здійсненні перерахунку пенсії на виконання рішення суду.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області залишити без задоволення, постанову Саратського районного суду Одеської області від 06 травня 2015 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть учать у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуюча суддя: О.В.Лук'янчук
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя: К.В. Кравченко