01 липня 2015 р. Справа № 816/957/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Русанової В.Б.
Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2015р. по справі № 816/957/15-а
за позовом ОСОБА_1
до управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області
про зобов'язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію,
24.03.2015р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
Зобов'язати УМВС України в Полтавській області нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористану ним відпустку у 2013р. - 6 днів та 2014 році- 45 днів .
На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що виплата грошової компенсації за невикористану відпустку передбачена статтею 24 Закону України "Про відпустки" (далі - Закон N 504/96-ВР) та статтею 83 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2015р. позов задоволено.
Зобов'язано УМВС України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану ним відпустку у 2013р. - 6 днів та 2014 році- 45 днів .
Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (надалі Відповідач), не погодившись з судовим рішенням , подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме не вірне застосування до спірних правовідносин Кодексу Законів України про працю та Закону України « Про відпустки» просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2014р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову.
В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, в зв'язку з чим справа розглянута в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.
Колегія суддів , вислухав суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідив докази по справі, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання грошової компенсації за невикористані дні відпустки відповідно до ст. 24 Закону України " Про відпустки" та безпідставну невиплату зазначеної компенсації відповідачем.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду з наступних підстав.
Судом встановлено, та визнається сторонам по справі, що ОСОБА_1 з березня 1994р. проходив публічну службу на різних посадах в органах внутрішніх справ, остання посада яку обіймав позивач - начальник відділу режимно -секретного та документального забезпечення УМВС .
24.02.15 року ОСОБА_1 звернувся до УМВС в Полтавській області із заявою про звільнення за хворобою та про врахування при звільненні невикористаних дніі відпусток за 2013,-2015роки .
28.02.2015р. підполковник міліції ОСОБА_1, начальник відділу режимно -секретного та документального забезпечення УМВС звільнений у запас через хворобу, що підтверджується наказом УМВС в Полтавській області № 85 о/с.(а.с.10)
При звільнені позивачу виплачена грошова компенсації за невикористані дні чергової відпустки лише за 2015р., що підтверджується грошовим атестатом № 24 . (а.с.17)
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Кабінетом Міністрів Української РСР від 29.07.1991 р. №114. (надалі Положення).
Відповідно до п. 56 Положення особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров'я чи скорочення штатів, у році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої визначається відповідно до пункту 51 цього Положення.
Особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.
Згідно з п.2 зазначеного Положення спеціальне звання підполковник міліції належить до старшого начальницького складу осіб, які перебувають на службі в органах внутрішніх справ.
Враховуючи, що позивача було звільнено з органів внутрішніх справ за пп. «б» п. 64 Положення (за хворобою), тобто з підстав передбачених абз. 1 п. 56 Положення, позивач мав право лише на відпустку, але до звільнення таким правом не скористався.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що відповідачем не порушено права позивача на отримання грошової компенсації за всі дні невикористаних в минулих роках відпусток.
Також колегія суддів вважає помилковим застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин Закону України « Про відпустки», як закону, що має вищу юридичну силу порівняно з постановою КМУ від 29.07.1991р. № 114 , яким затвердженого Положення , оскільки зазначений закон не поширюється на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Враховуючи,що судом першої інстанції не вірно застосовані до спірних правовідносин норми матеріального справа, що привело до невірного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової про відмову в задоволені позову.
Відповідно до п.4 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушенням норм матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області задовольнити.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2015р. по справі № 816/957/15-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволені позову ОСОБА_1- відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Русанова В.Б.
Судді Присяжнюк О.В. Курило Л.В.