25 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/624/15-а
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого -судді Романішина В.Л.,
суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Каховський завод електрозварювального устаткування» до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними дій, скасування наказу, податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги,
В лютому 2015 року ПАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними дій відповідача щодо призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, визнання протиправним та скасування наказу від 07.11.2014р. №1-23 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, визнання протиправними й скасування податкових повідомлень-рішень від 02.10.2014р. №0000222206 та №0000232206, визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 07.11.2014р. №1-23.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області не мало повноважень для призначення та проведення перевірки ПАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування», так як підприємство знаходиться на обліку в Каховській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області. Відповідачем порушено вимоги ст.77 ПК України щодо періодичності проведення документальних планових перевірок, оскільки в серпні 2014 року товариство вже піддавалося плановій перевірці контролюючим органом. Висновки акту перевірки про порушення ПАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» норм чинного законодавства позивач вважає помилковими, оскільки до заперечення на акт перевірки ним було надано всі документи на спростування цих висновків податкового органу, однак таким документам податковою інспекцією не надано належної правової оцінки.
Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області проти позову заперечувало, зазначивши, що наказом Міністерства доходів і зборів від 03.09.2013р. №440 головним управлінням Міндоходів делеговано право проводити документальні перевірки дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи. Перевіркою правильності застосування пільгової ставки мита при митному оформленні товару - трансформаторів, імпортованих позивачем з Росії та республіки Білорусь та вивченні документів встановлено, що товариством не надано висновків про походження товарів або актів експертизи, якими підтверджується умови виготовлення товару та використання матеріалів для їх виготовлення; в Сертифікаті про походження товару не зазначено всю партію товару, яка імпортовувалася. Також, встановлено невідповідність задекларованих транспортних витрат фактично понесеним витратам товариством для перевезення на умовах поставки FCA, EXW автомобільним транспортом. В задоволенні позову відповідач просив відмовити.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20.04.2015р. позов ПАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 02.10.2014р. №0000222206 та №0000232206, а також податкову вимогу від 07.11.2014р. №1-23. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи вказане рішення суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині щодо визнання незаконним і скасування наказу від 07.11.2014р. №1-23 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а також дій щодо її здійснення, задоволенню не підлягають, так як позивач допустив відповідача до проведення перевірки та забезпечив її проведення, не оскарживши при цьому спірний наказ, у зв'язку з чим дане рішення відповідача є актом одноразової дії, що реалізоване у спосіб проведення перевірки. Поряд з цим, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно нараховано позивачу ввізне мито за ставкою 5% в розмірі 6269,28 грн. та податок на додану вартість в сумі 1253,86 грн., зазначивши, що у разі виникнення сумнівів з приводу достовірності сертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, включаючи відомості про країну походження товару, контролюючий орган може звернутися до органу, що видав сертифікат, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з проханням про надання додаткових відомостей. В довідках та інших документах, які надавалися під час митного оформлення, ціна за надання транспортних послуг до митного кордону України, була виділена, відповідно наявність наданих документів під час митного оформлення та первинних документів дозволяє обчислити вартість перевезення від місця за кордоном до митної границі України.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позов ПАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» залишити без задоволення. При цьому, апелянт не зазначив, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
На підставі ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає постанову суду від 20 квітня 2015 року в межах вимог апеляційної скарги податкової інспекції, тобто в частині вимог, які задоволено оскаржуваним судовим рішенням.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 30.07.2014р. №252, у відповідності до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, керуючись ст.ст. 345, 346 Митного кодексу України, у період з 11.08.2014р. по 19.09.2014р. посадовими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку стану дотримання вимог законодавства України з питань митної справи ПАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» (код за ЄДРПОУ 00213993) за період з 01.10.2012р. по 31.12.2013р., за результатами якої складено акт перевірки №0012/4/21-22-22-06-26/НОМЕР_1 від 24.09.2014р.
У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем ст.49, ч.1 ст.52, ст.58, ст.74, ч.3 ст.75, ст.257, ч.1 ст.266, ст.270, ст.286, ст.293 Митного кодексу України, ч.2 розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012р. №651, та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №599, п.2.6 розділу 2, п.5.1 розділу 5, п.6.1, п.6.4 розділу 6, п.7.4 розділу 7 Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009р., п.36.1 ст.36, п.п.3 п.180.1 ст.180, п.п. «в» п.185.1 ст.185, п.187.8 ст.187, п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження митної вартості, бази оподаткування податком на додану вартість та заниження податкових зобов'язань з ввізного мита та ПДВ всього на загальну суму 35484,96 грн. (в т.ч.: по ввізному миту - 13108,88 грн., по ПДВ - 22376,08 грн.).
02 жовтня 2014 року, на підставі акту перевірки №0012/4/21-22-22-06-26/НОМЕР_1 від 24.09.2014р., Головне управління Міндоходів у Херсонській області винесло податкові повідомлення-рішення:
- №0000222206 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання на 16 386,10 грн. (в т.ч. за основним платежем - 13108,88 грн., за штрафними санкціями - 3277,22 грн.);
- №0000232206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання, в розмірі 27970,10 грн. (в т.ч. за основним платежем - 22376,08 грн., за штрафними санкціями - 5594,02 грн.)
Задовольняючи позов ПАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» в частині вимог про визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявність порушень, зафіксованих актом перевірки №0012/4/21-22-22-06-26/НОМЕР_1 від 24.09.2014р., у зв'язку з чим визначення на підставі такого акту до сплати підприємству грошових зобов'язань є незаконним. Колегія суддів погоджується з таким висновком Херсонського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.
Так, актом перевірки, серед іншого, зафіксовано безпідставність застосування ПАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» пільгової ставки ввізного мита (0%) при оформленні товару (трансформаторів) відповідно до митної декларації від 23.07.2013р. №508010000/2013/003564 та товару №1 відповідно до митної декларації від 01.10.2013р. №508010000/2013/004615, повна ставка ввізного мита складає 5%, в результаті чого не сплачено до бюджету всього податкового зобов'язання 7523,14 грн. (в т.ч. ввізне мито - 6269,28 грн., податок на додану вартість - 1253,86 грн.).
Зокрема, зазначено, що ПАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» укладено договір №023 від 19.02.2013р. на придбання трансформаторів з ТОВ «Объединенные энергетические технологии-Самара», Росія. Відповідно до договору ПАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» проводить закупівлю трансформаторів, виготовлених ВАТ «Самарський трансформатор» згідно з умовами контракту, затвердженими сторонами у відповідності до специфікацій, які є частиною договору. Товар поставляється на умовах FCA RU ОСОБА_1. Ціни на товар визначаються в рос. руб. і вказуються в специфікаціях.
При отриманні партії товару відповідно до митної декларації від 23.07.2013р. №508010000/2013/003564 до митного оформлення було надано сертифікат про проходження товару форми СТ-1 №RUUA НОМЕР_2, виданий Торгово-промисловою палатою Самарської області.
ПАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» укладено договір №2/15/1874 від 21.03.2013р. з УП «МЄТЗ им. В.И. Козлова» (Мінськ, Білорусія) на придбання трансформаторів. За умовами вказаного договору позивач проводить закупівлю трансформаторів, виготовлених згідно з умовами контракту, затвердженими сторонами у відповідності до специфікацій, які є частиною договору. Товар поставляється на умовах FCA BY Мінськ. Ціни на товар визначаються в рос. руб. і вказуються в специфікаціях.
При отриманні партії товару, оформленої відповідно до митної декларації від 01.10.2013р. №508010000/2013/004615, до митного оформлення було надано сертифікат про походження товару форми СТ-1 №BYUA 101539601, виданий Унітарним підприємством по наданню послуг «Мінське відділення Білоруської торгово-промислової палати».
При перевірці правильності застосування пільгової ставки мита при митному оформленні товару - трансформатори, імпортованих позивачем з Росії та республіки Білорусь, встановлено, що в порушення п.2.6 розділу 2 Угоди про правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009р. при митному оформленні даних партій товару відповідно до митних декларацій від 23.07.2013р. №508010000/2013/003564 та від 01.10.2013р. №508010000/2013/004615 ПАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» не надано висновки про походження товару або акти експертизи, видані уповноваженим органом, якими підтверджуються умови виготовлення товару та використання матеріалів для виготовлення товару. Також, зазначено, що в порушення п.6.4 розділу 6 та п.7.4 розділу 7 вищевказаної Угоди у сертифікаті про походження товару форми СТ-1 №BYUA 101539601, який використовувався при митному оформленні товару відповідно до митної декларації від 01.10.2013р. №508010000/2013/004615, не зазначено всю партію товару, яка імпортувалася відповідно до специфікації, в описі зазначено трансформатори, тоді як відповідно до митної декларації, специфікації та рахунку імпортувалися два види товару: трансформатори та кришки пластмасові.
При наданні правової оцінки таким висновкам податкового органу колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст.43 Митного кодексу України документами, що підтверджують країну походження товару є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
Згідно п.2.1 Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, ратифікованих Законом України «Про ратифікацію Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав» від 06.07.2011р. №3592-VI, країною походження товару вважається держава - учасниця Угоди, на території якої товар було цілком вироблено чи піддано достатній обробці (переробці) відповідно до цих Правил.
Відповідно до п.5.1 Правил товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим цими Правилами.
Пунктом 6.1 Правил визначено, що підтвердженням країни походження товару для цілей надання режиму вільної торгівлі є надання митним органам оригіналу сертифіката форми СТ-1, засвідченого уповноваженим органом країни походження товару.
Відповідно до ч.3 ст.44 Митного кодексу України у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
Відповідно до ч.1 ст.45 Митного кодексу України у разі виникнення сумнівів з приводу достовірності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
Як вбачається з матеріалів справи, у графах 11 «Торг. країна/Країна виробн.» та 34 «Код країни походження» митних декларацій від 23.07.2013р. №508010000/2013/003564 та від 01.10.2013р. №508010000/2013/004615, ПАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» визначено країни походження товару - Російська Федерація та Білорусь відповідно.
Під час здійснення митного оформлення з боку посадових осіб Херсонської митниці до поданих позивачем митних декларацій не було зауважень, митний орган підтвердив правильність та достовірність її заповнення, про що свідчить відбиток штампу Херсонської митниці.
Колегія суддів погоджується з висновком Херсонського окружного адміністративного суду, що при виникненні у відповідача сумнівів щодо країни походження імпортованого ПАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» товару відповідно до митних декларацій від 23.07.2013р. №508010000/2013/003564 та від 01.10.2013р. №508010000/2013/004615, Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, на виконання вимог ч.1 ст.45 Митного кодексу України, могло звернутися до органу, що видав сертифікат, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з проханням про надання додаткових відомостей, однак таким правом не скористалося. Зазначене, на думку суду апеляційної інстанції, призвело до поверхневого дослідження податковим органом обставин справи та порушення, закріпленого податковим законодавством, принципу правомірності дій платника податків.
Що ж до висновків акту перевірки про не зазначення позивачем в сертифікаті про походження товару форми СТ-1 №BYUA 101539601 всієї партії імпортованого товару, то, як правильно встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, кришки пластмасові, що не вказані в митних деклараціях, є складовою частиною трансформаторів, а тому не мають зазначатися як окремий вид товару.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області протиправно нараховано ПАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» ввізне мито за ставкою 5% в розмірі 6269,28 грн. та податок на додану вартість в сумі 1253,86 грн.
З акту перевірки, також, вбачається, що проведено перевірку фактичного розміру витрат на доставку товарів, імпортованих ПАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» на митну територію України, на умовах поставки FCA, EXW, як складову митної вартості імпортованих товарів. За результатами опрацювання та співставлення даних, наведених у наявних документах і їх копіях, які були надані декларантом для проведення митного оформлення товарів, та документах, наданих підприємством під час проведення перевірки, встановлено невідповідність задекларованих транспортних витрат фактично понесеним витратам ПАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» для перевезення на умовах поставки FCA, EXW автомобільним транспортом товарів, оформлених по митних деклараціях №508010000/2013/002878 від 07.06.2013р., №508010000/2013/003564 від 23.07.2013р., №508010000/2013/004615 від 01.10.2013р., №508010000/2013/004548 від 27.09.2013р., №508010000/2013/005197 від 13.11.2013р., №508010000/2013/005903 від 25.12.2013р. та №508010000/2013/005945 від 27.12.2013р.
Перевезення вантажу здійснювалося автомобільним транспортом перевізниками (експедиторами) відповідно до укладених договорів. Відповідно до актів виконаних робіт, складених ФОП ОСОБА_1 (м.Кривий Ріг), ТОВ «Транспортна компанія Регіон» (м.Харків), ТОВ «Транспортні технології» (м.Львів), СП «Інпроспед» (м.Калуш), які надані позивачем під час перевірки, суми транспортних витрат значно перевищують суми вартості транспортних послуг, задекларованих в митних деклараціях. Відповідно, декларантом задекларовано в складі митної вартості суму витрат на перевезення вантажу меншу, ніж вказано в актах виконаних робіт.
В оскаржуваній постанові Херсонський окружний адміністративний суд критично поставився до таких висновків податкового органу, зазначивши, що задекларовані ПАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» в складі митної вартості товарів витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України підтверджено позивачем документами, які надавалися останнім до податкового органу разом із запереченнями на акт перевірки і які безпідставно не взято відповідачем до уваги. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно п.190.1 ст.190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України для підтвердження витрат на транспортування декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, якщо за умови поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.
Відповідно до п.5 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Згідно п.2 ч.11 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у вказаних вище статтях Митного кодексу України. До митної вартості не включаються витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема витрати на транспортування після ввезення на територію України.
Тобто, витрати на транспортування після ввезення на територію України не включаються позивачем до митної вартості за умови дотримання ним вимог виділення з ціни, документального підтвердження та можливості обчислення на момент митного оформлення.
Як вбачається з матеріалів справи за період, що підлягав перевірці, позивач здійснював зовнішньоекономічну діяльність, а саме - імпорт товарів, на підставі контрактів з контрагентами.
Доставка вантажів позивачеві здійснювалась на підставі договорів про надання транспортно-експедиційних послуг з перевізними організаціями, розрахунки з якими проводились відповідно до пред'явлених перевізником замовнику рахунків-фактур, актів надання послуг, актів виконаних робіт, актів здачі-приймання робіт, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Матеріалами справи встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції, з приводу встановлених порушень представник позивача пояснив, що у травні 2014 року аудиторською фірмою ПКФ «Аудит-фінанси» виявлено неправильне оформлення актів виконаних робіт - в актах виконаних робіт по виконанню транспортно-експедиційних послуг мають відображатися суми з розбивкою до перетину пункту пропуску кордону (територія України) та після перетину пункту пропуску кордону. Підприємством було усунено вказані недоліки, однак до перевірки помилково надано акти виконаних робіт без розмежування таких витрат. В подальшому, позивачем надіслано відповідачу заперечення на акт перевірки, до яких долучено акти виконаних робіт, оформленими належним чином, однак відповідачем вказані документи не було взято до уваги.
В апеляційній скарзі Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області не взяття наданих ПАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування» разом із запереченнями на акт перевірки додаткових документів щодо транспортування імпортованого товару пояснювало тим, що позивачем пропущено, встановлений ст.86 Податкового кодексу України, строк подання таких заперечень.
Так, відповідно до п.86.1, п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом. У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, акт перевірки від 24.09.2014р. підписано позивачем разом із запереченнями 25.09.2014р. і вже 01.10.2014р. засобами поштового зв'язку направлено до контролюючого органу заперечення разом із документами, які б надали можливість обчислити вартість перевезення від місця за кордоном до митної границі України та виправлені акти виконаних робіт. Однак, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Херсонській області 02.10.2014р., тобто на п'ятий робочий день після підписання акту перевірки, винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення без дослідження поданих позивачем у строк, встановлений ст.86 Податкового кодексу України, додаткових документів.
Більше того, як правильно зазначив суд першої інстанції, митне законодавство не передбачає конкретний спосіб, в який вартість перевезення від місця за кордоном до митного кордону України повинна бути виділена з ціни окремим рядком в акті надання транспортних послуг, а тільки вказує, що така вартість повинна бути документально підтверджена та піддаватися обчисленню. В довідках та інших документах, які надавалися під час митного оформлення, ціна за надання транспортних послуг до митного кордону України, була виділена, відповідно наявність наданих документів під час митного оформлення та первинних документів дозволяє обчислити вартість перевезення від місця за кордоном до митної границі України.
Колегія суддів вважає, що матеріалами справи спростовуються висновки відповідача про декларування підприємством в складі митної вартості сум витрат на перевезення вантажу менших, ніж вказано в актах виконаних робіт.
Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на наявність порушень, зафіксованих актом перевірки №0012/4/21-22-22-06-26/НОМЕР_1 від 24.09.2014р., суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень і, як наслідок, вимоги відповідача від 07.11.2014р. № 1-23, як такої, що винесена на неузгоджені суми грошових зобов'язань.
Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
В силу ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Романішин В.Л.
Судді Димерлій О.О.
ОСОБА_2