Справа: № 825/1611/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Заяць О.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
02 липня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
при секретарі судового засідання Гнідіній М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання неправомірною бездіяльності та стягнення грошової компенсації,-
Позивач звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати неправомірною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не зарахування позивача на продовольче забезпечення з 18.03.2014 по 06.03.2015 до в/ч НОМЕР_1 та несвоєчасне подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до в/ч НОМЕР_1 ;
- визнати неправомірною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу нарахованої згідно наказів ТВО військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.12.2014 №575 (додаток №11) за період з 18.03.2014 по 30.11.2014, включно, грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 2960,16 грн. та від 02.01.2015 № 02 (додаток №11) за період з 01.12.2014 по 31.12.2014, включно, грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 176,20 грн., згідно наказів військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.02.2015 № 90 (додаток №9) за період з 01.01.2015 по 31.01.2015, включно, грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 475,74 грн., від 04.03.2015 №169 (додаток №11) за період з 01.02.2015 по 28.02.2015, включно, грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 493,36 грн. та від 06.04.2015 №244 (додаток №9) за період з 01.03.2015 по 06.03.2015, включно, грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 105,72 грн.;
- стягнути з в/ч НОМЕР_1 на користь позивача нараховану грошову компенсацію в загальній сумі 4211,18 грн.
- допустити негайне виконання постанови суду.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року позов задоволено частково: визнано неправомірною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо несвоєчасного подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до військової частини НОМЕР_1 по ОСОБА_1 ; визнано неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої згідно наказу ТВО військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.12.2014 №575 (додаток №9), за період з 18.03.2014 по 30.11.2014, включно, грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 2960,16 грн., від 02.01.2015 № 02 (додаток №9), за період з 01.12.2014 по 31.12.2014, включно, грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 176,20 грн., згідно наказів військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.02.2015 № 90 (додаток №9), за період з 01.01.2015 по 31.01.2015, включно, грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 475,74 грн., від 04.03.2015 №169 (додаток №9), за період з 01.02.2015 по 28.02.2015, включно, грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 493,36 грн. та від 06.04.2015 №244 (додаток №9), за період з 01.03.2015 по 06.03.2015, включно, грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 105,72 грн.; стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в загальній сумі 4211,18 грн.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року та залишити позов без розгляду або відмовити у задоволенні позову.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 18.03.2014 №21 (а.с. 11) ОСОБА_1 був призваний на військову службу по мобілізації та був призначений на посаду «водій відділення забезпечення», що підтверджується копією військового квитка серії (а.с.9).
Проте, з 18.03.2014 позивача не було зараховано на продовольче забезпечення, у зв'язку з мобілізацією при в/ч НОМЕР_1 , в результаті чого він не був забезпечений їжею шляхом надання послуг з харчування суб'єктами господарювання на підставі укладених договорів з Міністерством оборони України.
Відповідно до наказу ТВО військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.12.2014 №575 «Про усунення порушень в організації харчування особового складу, призваного на військову службу у зв'язку з мобілізацією» ОСОБА_1 було зараховано на продовольче забезпечення при в/ч НОМЕР_1 .
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.04.2015 №275 внесено зміни до наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.12.2014 №575 та встановлено позивачу грошову компенсацію замість встановлених норм харчування, за період з 18.03.2014 по 30.11.2014, включно, в сумі 2960,16 грн. (додаток №9).
З копії витягу з Аудиторського звіту від 26.12.2014 № 234/1/31/82 про результати планового внутрішнього фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 за період з 10.07.2012 по 26.11.2014 та довідки про результати внутрішнього аудиту відповідності продовольчої служби військової частини НОМЕР_1 за період з 30.07.2012 по 26.11.2014 вбачається, що внаслідок не доведення встановлених норм продовольчого забезпечення до військовослужбовців, які були призвані із мобілізацією, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 були допущені втрати доходів фізичними особами на загальну суму 2 446 343,18 грн., а тому визначено організувати відшкодування грошової компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_1 , які призвані на військову службу у зв'язку із оголошенням мобілізації, на загальну суму 2 446 343,18 грн. в термін до 26.01.2015 року (а.с. 23-25).
Посилаючись на ту обставину, що його не було зараховано на продовольче забезпечення до в/ч НОМЕР_1 , в результаті чого останній не був забезпечений їжею шляхом надання послуг з харчування суб'єктами господарювання на підставі укладених договорів з Міністерством оборони України, та за період з 18.03.2014 по 06.03.2015 включно ОСОБА_1 належить до виплати грошова компенсація замість встановлених норм харчування, військова частина НОМЕР_1 в добровільному порядку не виплачує належну позивачу компенсацію, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування є порушеним та підлягає поновленню.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно статті 1 Закону соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 1 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту «н» пункту 1 приміток до «норми № 1 - загальновійськова» норм харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 426 за рахунок держави харчуванням забезпечуються громадяни, які призвані на військову службу у зв'язку з оголошенням мобілізації, - з дня прибуття їх до військового комісаріату.
Пункт 1.10 Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 09.12.2002 № 402 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2002 за № 992/7280 передбачено, що військовослужбовці, які прибули у військову частину, зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини.
Відповідно до пункту 2.3. вищевказаного Положення у Збройних Силах України забезпечення харчуванням військовослужбовців та інших категорій за встановленими нормами здійснюється за рахунок держави. Уточнення вартості норм харчування проводиться Головним продовольчим управлінням, виходячи із середніх діючих цін на продукти харчування, і доводиться ним до військ (сил) не частіше одного разу на квартал. Військовослужбовцям та іншим категоріям норми харчування видаються через відповідні їдальні або замість установлених норм харчування (основні й додаткові продукти) виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2014 ТВО військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 видано наказ № 575 про виплату військовослужбовцям, призваним у зв'язку із мобілізацією, грошової компенсації замість належних норм харчування у розмірі вартості набору продуктів за нормою №1 (загальновійськова), за період з 18.03.2014 по 30.11.2014, згідно затверджених відомостей (а.с. 25-27).
Про необхідність відшкодування грошової компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 також повідомлялось в телеграмі тимчасово виконуючого обов'язки начальника штабу - першого заступника командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » командира в/ч НОМЕР_1 від 20.09.2014 (а.с. 27).
Таким чином, позивачу належить грошова компенсація замість встановлених норм харчування, за період з 18.03.2014 по 30.11.2014 включно в сумі 2960,16 грн., що підтверджується актом взаємозвірки вартості компенсації замість норм харчування військовослужбовців, призваних на військову службу по мобілізації ЧОМВК, копія якого міститься в матеріалах справи, а за період з грудня 2014 по березень 2015 включно - 1251,00 грн., що підтверджується наказами військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.01.2015 року № 02 (додаток № 6) за грудень 2014 року, від 02.01.2015 року № 90 (додаток № 6) за січень 2015 року, від 04.03.2015 року № 169 (додаток № 10), від 06.04.2015 № 244 (додаток № 9).
Наказом Міністра оборони України від 9 грудня 2002 року №402, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2002 року за №992/7280, затверджено Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час.
Відповідно до положень пунктів 1.4 та 1.5 вказаного Положення до органів управління продовольчої служби належать, зокрема, в управліннях тилу головних командувань видів Збройних Сил України, оперативних командуваннях, армійських корпусах, авіаційних корпусах, корпусах протиповітряної оборони, з'єднаннях, на берегових (плавучих) базах і у військових частинах - продовольча служба.
Забезпечення Збройних Сил України продовольством, технікою та майном здійснюється за схемою: Головне продовольче управління - вид Збройних Сил України, оперативне командування - продовольчий склад - військова частина (гарнізон) - військовослужбовець. Із зміною економічних відносин у державі схема забезпечення військ (сил) може змінюватися згідно з рішенням начальника Тилу Збройних Сил України.
Пунктом 2.3 Положення визначено, що у Збройних Силах України забезпечення харчуванням військовослужбовців та інших категорій за встановленими нормами здійснюється за рахунок держави. Уточнення вартості норм харчування проводиться Головним продовольчим управлінням, виходячи із середніх діючих цін на продукти харчування, і доводиться ним до військ (сил) не частіше одного разу на квартал. Військовослужбовцям та іншим категоріям норми харчування видаються через відповідні їдальні або замість установлених норм харчування (основні й додаткові продукти) виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.
Отже, військова частина НОМЕР_1 в даному випадку відноситься до органів управління продовольчої служби.
Відповідно до підпункту «н» пункту 1 приміток до «норми № 1 - загальновійськова» норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року №426, за рахунок держави харчуванням забезпечуються, зокрема громадяни, які призвані на військову службу у зв'язку з оголошенням мобілізації, з дня прибуття їх до військового комісаріату.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з довідки відповідача 2 від 16 березня 2015 року №1643, відповідно до розпорядження начальника центрального управління продовольчого забезпечення ЗС України тилу ЗС України від 07 червня 2012 року №905 Чернігівський обласний військовий комісаріат з 01 вересня 2012 року перебуває на продовольчому забезпеченні при військовій частині НОМЕР_1 .
Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачу належить грошова компенсація замість встановлених норм харчування, за період з 18.03.2014 року по 30.11.2014 року включно.
Щодо позовних вимог про визнання несвоєчасного подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до військової частини НОМЕР_1 по ОСОБА_1 , суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для їх задоволення, оскільки Чернігівським обласним військовим комісаріатом не надано суду доказів своєчасного надсилання наказу про зарахування ОСОБА_1 на продовольче забезпечення до військової частини НОМЕР_1 для належного виконання. Крім того, Військова частина НОМЕР_1 в своїх запереченнях посилається, що наказ № 575 від 10.12.2014 року, яким позивача зараховано на продовольче забезпечення, надійшов до Військової частини лише 03.03.2015 року.
Позовні вимоги про визнання неправомірною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 стосовно не виплати позивачу нарахованої згідно наказів від 10.12.2014 № 575 за період з 18.03.2014 року по 30.11.2014 року грошової компенсації замість встановлених норм харчування також підлягають задоволенню, оскільки в/ч НОМЕР_1 не вчинялись дії щодо виплати грошової компенсації позивачу, розмір якої встановлено вищезазначеними наказами.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на порушення позивачем строків звернення до адміністративного суду, оскільки дане питання вирішено ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, та яка в апеляційному порядку оскаржена не була.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються так, як є помилковими.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 41, 196, 198, 200, 205, 206, 112, 244-2, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді І.О. Грибан
О.А. Губська
Ухвалу в повному обсязі виготовлено 02.07.2015
.
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.