ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
24.06.2015№910/11981/15
За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"
пропро відшкодування шкоди в порядку регресу 15 452,55 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивача: Мартинів О.І. - представ. за довір.;
від відповідача: не з'явились.
У судовому засіданні 24.06.2015, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» про відшкодування шкоди в порядку регресу 15452,55 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2015 порушено провадження у справі №910/11981/15 та призначено розгляд справи на 10.06.2015.
Ухвалою від 10.06.2015 розгляд справи відкладено на 24.06.2015.
24.06.2015 відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, за змістом якого частково визнає позовні вимоги.
В судовому засіданні 24.06.2015, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд міста Києва,-
Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про страхування", страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України "Про страхування", є видом добровільного страхування.
В статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
08.01.2013 між ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - позивач, страховик) та Фурсо В.В. (далі - страхувальник), укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 3640961\05АВ (далі - Договір), за яким був застрахований автомобіль «Chevrolet lacetti» державний номер ВВ3336АО.
01.09.2013 о 17:00 у місті Луганськ, вул. Советська, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Chevrolet lacetti» державний номер ВВ3336АО, під керуванням водія Щасливого В.Є. та «Hyndai Santa fe» державний номер ВВ2992СК під керуванням Пілав М.М.
01.09.2013 страхувальник звернувся до страховика із повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.
22.10.2013 року ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" на підставі договору страхування складено страховий акт №1.002.13.10900\VESKO36199.
На підставі вищевказаного договору від 08.01.2013, повідомлення страхувальника від 01.09.2013, страхового акту №1.002.13.10900\VESKO36199 від 22.10.2013, рахунку СЧ-0000504 від 10.09.2013 позивач виплатив страхове відшкодування в сумі 16452,55 грн. про що свідчить платіжне доручення №66576 від 24.10.2013р.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Частиною 2. ст. 1187 Цивільного кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Матеріали справи містять відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач частково визнав позовні вимоги. Оскільки вважає, що позивачем не проводилась оцінка транспортного засобу, що не дає об'єктивної можливості визначити розмір відшкодування.
Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов судом визнані необґрунтованими, з наступних підстав.
Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодуван6ня страхувальнику, є платіжний документ про здійснення такої виплати.
При цьому посилання відповідача на положення Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є безпідставним, адже між позивачем та його страхувальником виникли відносини, що регулюються положення Закону України "Про страхування" внаслідок укладення договору від 08.01.2013 №3640961.
Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи, в межах суми 16 452,55 грн.
Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно Пілава М.М. внаслідок експлуатації автомобіля "Hyundai Santa fe".
Як вбачається з постанови Артемівського районного суду м.Луганська від 04.12.2013 у справі №434/8458/13-п, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно Пілавова М.М. за ст. 124 КУпАП закрито зі спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення - акт судового розгляду справи, який є результатом дослідження всіх документів та з'ясування всіх необхідних обставин. Таким чином, у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, дорожньо-транспортні пригоди, належним доказом є довідка Державної автомобільної інспекції, складена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення. У свою чергу, протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, остаточний висновок щодо наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення міститься у постанові суду.
Господарський суд враховує, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 р. "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Hyndai Santa fe» державний номер ВВ2992СК була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) АС/6751021 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом АС/6751021, діючим на дату ДТП).
Отже, відповідач є особою на яку полісом АС/6751021 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «Hyndai Santa fe» державний номер ВВ2992СК на час спірної ДТП.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України "Про страхування").
Отже, враховуючи вартість відновлювального ремонту 16452,55грн., слід також враховувати розмір франшизи за страховим полісом АС/6751021, що становить 1 000,00 грн.
За встановленими судами обставинами справи, позивач здійснивши виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспорту, отримав право вимоги в сумі 15452,55 грн., яке особа, що одержала страхове відшкодування, мала до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідач в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростував заявлені позовні вимоги.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У зв'язку із задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (02660, м.Київ, вул. М.Раскової, 11, оф. 102, код 31241449) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код 20474912) кошти у розмірі 15 452,55 грн. (п'ятнадцять тисяч чотириста п'ятдесят дві гривні 55 коп.) та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.
3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Дата підписання
повного тексту рішення: 30.06.2015.
Суддя М.Є. Літвінова