ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
24.06.2015Справа №910/11320/15
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Богодухівської міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
до про Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» зобов'язання вчинити певні дії
Представники:
від Позивача: не з'явились;
від Відповідача: не з'явились;
Харківське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Богодухівської міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі також - «Позивач») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» (надалі також - «Відповідач») про зобов'язання вчинити певні дії .
Позовні вимоги вмотивовано тим, що 26.10.2011 року між Харківським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Богодухівської міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Клієнт) та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Надра» (Банк) було укладено Договір банківського рахунку №70156/РКО, відповідно до умов якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок №25605070156010 у гривнях, №25604070156011 у гривнях, №25604070156011 у гривнях для зберігання коштів та здійснення розрахунково - касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та законодавства України, та зобов»язався приймати та зараховувати на Рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з Рахунку та проведення інших операцій з Рахунком, що передбачені чинним законодавством України. Крім того, 26.10.2011 року між Харківським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Богодухівської міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Клієнт) та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Надра» (Банк) було укладено Договір про встановлення та обслуговування системи дистанційного обслуговування «Клієнт - Банк» №70156/КЛ-Б, відповідно до умов якого Клієнт доручив, а Банк прийняв на себе зобов»язання по встановленню та обслуговуванню системи дистанційного обслуговування «Клієнт - Банк», виконанню розрахункового обслуговування поточних рахунків Клієнта, відкритих в Банку за допомогою програмно - технічного комплексу «Клієнт - Банк» з функціями: створення та передача в Банк платіжних документів, перегляд платіжних документів, перегляд виписок. Як зазначає Позивач, у період з 29.01.2015 р. по 03.02.2015 р. через комплекс «Клієнт - Банк» ним були передані платіжні документи на перерахування з рахунків Позивача коштів на загальну суму 27 141 грн. 28 коп., проте 06.02.2015 року за платіжними дорученнями грошові кошти були повернуті на рахунки Позивача. Таким чином, просить Суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра» здійснити розрахунково - касові операції (перерахування коштів) на підставі платіжних доручень на загальну суму 27 141 грн. 28 коп.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.05.2015 р. порушено провадження у справі № 910/11320/15, судове засідання призначено на 03.06.2015 р.
02.06.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 06.05.2015 року.
03.06.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить Суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
03.06.2015 року в судове засідання з'явились представники позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.06.2015 р. відкладено розгляд справи на 24.06.2015 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.
12.06.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника Позивача.
17.06.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли письмові пояснення по суті позову, а також просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника Відповідача.
В судове засідання 24 червня 2015 року представники Сторін не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, надали Заяви про розгляд справи за відсутності представників Позивача та Відповідача, які Судом розглянуті та задоволені.
Приймаючи до уваги, що Сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Сторін не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.
Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 24 червня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
26.10.2011 року між Харківським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Богодухівської міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Клієнт) та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Надра» (Банк) було укладено Договір банківського рахунку №70156/РКО, відповідно до умов якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок №25605070156010 у гривнях, №25604070156011 у гривнях, №25604070156011 у гривнях для зберігання коштів та здійснення розрахунково - касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та законодавства України, та зобов»язався приймати та зараховувати на Рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з Рахунку та проведення інших операцій з Рахунком, що передбачені чинним законодавством України.
Підпунктом 2.2.1 Договору передбачено, що Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, крім випадків обмеження прав розпорядження коштами на Рахунку за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Згідно з п.2.3.3 Договору Банк зобов»язаний своєчасно здійснювати розрахунково - касове обслуговування Клієнта, у відповідності з чинним законодавством України. У разі відсутності або недостатності коштів на Рахунку Клієнта для здійснення операції та сплати відповідної комісії за РКО на момент подання розрахункових документів до Банку, здійснювати списання коштів з Рахунку в межах суми встановленого овердрафту, якщо це обумовлено окремо укладеним договором між Клієнтом та Банком, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення.
Договір укладений на невизначений строк та набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками (п.8.1 Договору)
26.10.2011 року між Харківським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Богодухівської міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Клієнт) та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Надра» (Банк) було укладено Договір про встановлення та обслуговування системи дистанційного обслуговування «Клієнт - Банк» №70156/КЛ-Б, відповідно до умов якого Клієнт доручив, а Банк прийняв на себе зобов»язання по встановленню та обслуговуванню системи дистанційного обслуговування «Клієнт - Банк», виконанню розрахункового обслуговування поточних рахунків Клієнта, відкритих в Банку за допомогою програмно - технічного комплексу «Клієнт - Банк» з функціями: створення та передача в Банк платіжних документів, перегляд платіжних документів, перегляд виписок.
Відповідно до п.2.2.1 Договору Банк бере на себе зобов»язання виконувати розрахункові операції по рахунку Клієнта у встановлені чинним законодавством терміни та на умовах, передбачених Договором банківського рахунку.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що у період з 29.01.2015 р. по 03.02.2015 р. через комплекс «Клієнт - Банк» ним були передані платіжні документи на перерахування з рахунків Позивача коштів на загальну суму 27 141 грн. 28 коп., проте 06.02.2015 року за платіжними дорученнями грошові кошти були повернуті на рахунки Позивача. Таким чином, просить Суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра» здійснити розрахунково - касові операції (перерахування коштів) на підставі платіжних доручень на загальну суму 27 141 грн. 28 коп.
10.03.2015 року Позивачем за вих. №57/08-08юр направлена на адресу Відповідача претензія з вимогою виконати умови Договору банківського рахунку №70156/РКО від 26.10.2011 року в частині перерахування грошових коштів в розмірі 27 141 грн. 28 коп. Відповідач листом від 17.03.2015 року повідомив про неможливість виконання умов Договору, у зв»язку з запровадженням тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Надра».
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Богодухівської міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору банківського рахунку №70156/РКО від 26.10.2011 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до частин 1 та 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України визначено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 29.01.2015 р. по 03.02.2015 р. через комплекс «Клієнт - Банк» ним були передані платіжні документи на перерахування з рахунків Позивача коштів на загальну суму 27 141 грн. 28 коп., проте 06.02.2015 року за платіжними дорученнями грошові кошти були повернуті на рахунки Позивача, що підтверджується виписками по рахунку останнього.
Відповідно до п. 7.1.2. ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка, зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом, за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. ( ст. 1068 Цивільного кодексу України ).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. ( ст. 1074 Цивільного кодексу України ).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, на підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 року №83 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» до категорії неплатоспроможних», Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.02.2015 року прийнято рішення №26 про запровадження з 06.02.2015 року по 06.05.2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.04.2015 року №85 продовжено здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Комерційний Банк «Надра» по 05.06.2015 року включно.
Відповідно до частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.
Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.
Згідно з пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу, вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які надають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.
Відповідно до ч. 1 та п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій та відмовлятися від виконання або розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які договори (правочини) за участю банку, які є збитковими чи непотрібними для банку або виконання яких має негативний вплив на фінансовий стан банку.
З огляду на вищевикладене, Суд приходить до висновку, що на підставі укладеного 26.10.2011 року Договору банківського рахунку №70156/РКО між позивачем та відповідачем, у відповідача перед позивачем виникли зобов'язання, зокрема, щодо виконання розпорядження позивача про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Пунктом 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов»язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.
З огляду на викладене, Суд приходить до висновку, що між сторонами склалися зобов»язальні відносини на підставі договору банківського рахунку, які носять майново - грошовий характер, а відтак в даному випадку Відповідач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами, на якого поширюється обмеження, встановлені п.1 ч.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку із введенням у відповідача тимчасової адміністрації.
Таким чином, у спірних правовідносинах Позивач виступає кредитором, а Відповідач - боржником.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25 березня 2015 року по справі №910/9232/14 та постановах Вищого господарського суду України від 16 вересня 2014 року по справі № 910/7157/14, від 02 грудня 2014 року по справі №910/10423/14, від 23 грудня 2014 року по справі №910/9228/14, від 29 квітня 2015 року по справі №910/5560/14.
Крім того, Суд зазначає, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.06.2015 року №113 на підставі Постанови Правління Національного банку України від 04.06.2015 року № 356 припинено здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Комерційний Банк «Надра» з 05.06.2015 року та розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» з 05.06.2015 року.
Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Частиною 5 статті 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.
З дня призначення уповноваженої особи Фонду:
1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється;
2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;
3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;
4) припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку;
5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;
6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;
7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.
Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури (частини 2 та 3 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів").
Положеннями статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено повноваження уповноваженої особи Фонду, зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 вказаної статті, уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи:
1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;
2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;
3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (частина 1 та 2 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Частиною 4 вказаною вище статті передбачено, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.
Отже, з огляду на зазначене вище, та враховуючи прийняте рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» задоволення вимог кредиторів банку, здійснюється виключно у межах процедури ліквідації банку та у порядку передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відкликання Національним банком України на момент вирішення спору банківської ліцензії Відповідача та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи, зумовило для Позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема, виникнення спеціальної процедури пред'явлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", при цьому задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов'язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Богодухівської міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» здійснити розрахунково - касові операції (перерахування коштів) на підставі платіжних доручень на загальну суму 27 141 грн. 28 коп. задоволенню не підлягають.
Суд зазначає, що оскільки Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір», а Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судовий збір не стягується. (п.4.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України»).
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позовних вимог Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Богодухівської міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 26 червня 2015 року.
Суддя О.В. Чинчин