ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
25.06.2015
Справа № 910/16075/15
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом
Публічного акціонерного товариства «Укрспецтрансгаз»
до
про
Публічного акціонерного товариства «Банк
«Національний кредит»
розірвання договору та зобов'язання вчинити дії
по перерахуванню грошових коштів
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Одночасно, відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73080 грн.). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати (1218 грн.).
Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 2.21. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013, стосовно того, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Публічним акціонерним товариством «Укрспецтрансгаз» заявлено позовні вимоги про розірвання Договору на розрахунково - касове обслуговування від 01.03.2010 року, зобов»язання Публічного акціонерного товариства «Банк «Національний кредит» перерахувати залишок коштів з рахунку Позивача та стягнення пені у розмірі 162 225 грн. 38 коп., тобто вимоги як немайнового, так і майнового характеру.
Суд зазначає, що вимоги Позивача про зобов»язання Публічного акціонерного товариства «Банк «Національний кредит» перерахувати залишок коштів з рахунку Позивача направлені на захист майнового інтересу Позивача, що полягає у відновленні порушеного права на вільне володіння та розпорядження належним Позивачу майном, яким, в розумінні статей 177, 190 Цивільного кодексу України, є грошові кошти.
Так, у розумінні положень Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» вимога перерахувати грошові кошти підлягає вартісній оцінці, оскільки саме від розміру такої вартісної оцінки (суми вимоги) обраховуватиметься пеня, яка за своєю правовою природою є майновою санкцією за порушення грошового зобов'язання.
У пункті 1 вказаного Закону також надано тлумачення, що переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.
Отже із наведеного тлумачення також вбачається, що наслідком зобов'язання банку перерахувати кошти буде рух певної конкретної визначеної суми грошових коштів, які відповідно можуть бути вартісно оцінені.
Крім того, постановою Верховного Суду України від 25.03.2015 року у справі №910/9232/14 встановлено, що зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка носять майново-грошовий характер.
За таких підстав, Суд приходить до висновку, що заявлена позовна вимога про зобов»язання Публічного акціонерного товариства «Банк «Національний кредит» перерахувати залишок коштів з рахунку Позивача направлена на захист майнового інтересу Позивача та підлягає вартісній оцінці по відношенню до суми грошових коштів, які Позивач просить перерахувати, а отже така позовна вимога є майновою вимогою, і тому судовий збір, відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання даного позову має справлятися, як за майнову вимогу - у відсотковому співвідношенні до ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.
Проте, як встановлено Судом, до матеріалів вказаної позовної заяви додано платіжне доручення №71 від 09.06.2015 року про сплачу судового забору в розмірі 1 218 грн. 00 коп., тобто як вимоги немайнового характеру.
Таким чином, Суд приходить до висновку що до матеріалів позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору у встановлених Законом України «Про судовий збір» порядку та розмірі.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Положенням частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як випливає з вимог ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” визначено, що у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.
В силу Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, належним доказом відправлення Відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Суд зазначає, що Заявником, на підтвердження надсилання Відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, до позовної заяви додано лише Фіскальний чек від 18.06.2015 року. Проте, до матеріалів позовної заяви Позивачем не додано Опис вкладення за встановленою формою на підтвердження надсилання на адресу Відповідача позовної заяви та доданих до неї документів.
З огляду на викладене, Суд позбавлений можливості дійти висновку про належне надіслання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що дана позовна заява підлягає поверненню на підставі пунктів 4, 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, Суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись пунктами 4 та 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
1.Позовні матеріали повернути заявникові без розгляду.
2.Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя О.В. Чинчин