номер провадження справи 34/98/14
30.06.2015 Справа № 905/6285/13-908/4056/14
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.
За участю представників: від позивача - Савченко Н.М., довіреність № 009/юр-11 від 03.01.2014 р.; від відповідача (заявника) - Мельников Д.В., довіреність № 301/22Д від 20.05.2015 р.
Розглянувши заяву № 301/118 від 11.06.2015 р. Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» про надання відстрочки виконання рішення суду по справі № 905/6285/13-908/4056/14,
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (84305, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 5, скорочено ПАТ «НКМЗ»);
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» (87535, Донецька обл., м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, 1, скорочено ПрАТ «Азовелектросталь»);
про стягнення суми.
за зустрічним позовом: Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» (87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівників, 1);
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (84305, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 5);
про зобов'язання виконати умови п. 11.6.1 технічної специфікації до контракту № 22/15-11/43АЭСсн від 28.01.2011 р.,
17.06.2015 р. до господарського суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» вих. № 301/118 від 11.06.2015 р. про надання відстрочки виконання рішення суду від 15.12.2014 р. по справі № 905/6285/13-908/4056/14 на 3 місяці.
В обґрунтування даної заяви ПрАТ «Азовелектросталь» посилається на наступні обставини. Станом на 10.06.2015 р. ПрАТ «Азовелектросталь» не в змозі виконати рішення суду. Причиною невиконання ПрАТ «Азовелектросталь» рішення господарського суду Запорізької області від 15.12.2014 р. стало неповернення з боку держави заборгованості з податку на прибуток у сумі 221351478,73 грн. ПрАТ «Азовелектросталь» застосував всі встановлені законом можливі способи стягнення заборгованості, а саме звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального ГУ Міндоходів. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.06.2014 р. по справі № 805/6257/14 з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального ГУ Міндоходів на користь ПрАТ «Азовелектросталь» стягнуто 221351478,73 грн. заборгованості з податку на прибуток. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 р. по справі № 805/6257/14 залишено в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.06.2014 р. по справі № 805/6257/14. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.05.2015 р. постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.06.2014 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 р. залишено без змін.
З метою виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 24.06.2014 р. ПрАТ «Азовелектросталь» 03.03.2015 р. до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області було надіслано виконавчий лист № 805/6257/14 від 24.02.2015 р. про стягнення з держбюджету України на користь ПрАТ «Азовелектросталь» заборгованості з податку на прибуток 221351478,73 грн. Проте, на теперішній час виконавчий лист № 805/6257/14 від 24.02.2015 р. у встановленому порядку не виконано. Відповідач звертає увагу суду, що на теперішній час у ПрАТ «Азовелектросталь» відсутні інші джерела для негайного виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.12.2014 р. про стягнення на користь ПАТ «НКМЗ» 7205869,85 грн. поряд з цим, відповідач вказує на те, що звіт про фінансові результати показує закінчення 2014 року з чистим збитком 295083 тисяч грн., закінчення першого кварталу 2015 року з чистим збитком 36104 тисяч грн., баланс відповідача за 2014 рік та перший квартал 2015 року також демонструє зростання кредиторської заборгованості підприємства. Крім того, ведення господарської діяльності відповідача є край ускладненим внаслідок надзвичайних подій, що тривають в м. Маріуполі. У зв'язку з надзвичайними подіями, в травні і червні цього року продовжено режим простою на підприємстві. З метою вирішення даної ситуації, зі свого боку ПрАТ «Азовелектросталь» гарантує негайно спрямовувати грошові кошти на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.12.2014 р. по справі № 905/6285/13-908/4056/14 після отримання грошових коштів з державного бюджету за виконавчим листом № 805/6257/14 від 24.02.2015 р.
В судовому засіданні 30.06.2015 р. представник Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» надав суду пояснення № 009/юр-22/622 від 22.06.2015 р. на заяву відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду в порядку ст. 121 ГПК України, в яких позивач по справі просить відмовити в задоволенні даної заяви з огляду на наступне. Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Буханцовим О.В. відкрито виконавче провадження про стягнення з ПрАТ «Азовелектросталь» на користь ПАТ «НКМЗ» заборгованості в сумі 7205869 грн. (постанова від 20.04.2015 р.), накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження (постанова від 20.04.2015 р.), накладено арешт на кошти боржника (постанова від 28.04.2015 р.). Відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження», якщо у боржника відсутні кошти та інші цінності, достатні для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржнику інше майно. Відповідно до наданої ПрАТ «Азовелектросталь» до заяви копії балансу на 31.03.2015 р. його активи складають 2958387000 грн. Враховуючи суму заборгованості в 7205869,85 грн. та наявності у відповідача активів на суму 2958387000 грн., виконання рішення суду від 15.12.2014 р. по справі № 905/6285/13-908/4056/14 є цілком можливим шляхом звернення стягнення на це майно боржника, яке полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації у відповідності з нормами Закону України «Про виконавче провадження». Відсутність станом на даний час грошових коштів, достатніх для виконання рішення господарського суду, тяжке фінансове становище не є тими виключними обставинами, які можуть бути підставою для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення у даній справі. Як встановлено судовим рішенням господарського суду першої інстанції у справі, заборгованість стягнута з відповідача з тих причин, що останній порушив своє господарське зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості отриманого за договором поставки обладнання та послуг, відповідач порушив своє грошове зобов'язання щодо оплати отриманих обладнання та послуг у терміни, починаючи з 21.02.2013 р. і закінчуючи 09.07.2013. Тобто, останній термін оплати відповідної частини товару сплив ще 09.07.2013. але заборгованість не погашена за станом на 22.05.2015 р. Боржник є самостійним господарюючим суб'єктом, який вільний у виборі контрагентів, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, тому грошові зобов'язання виникли внаслідок його власної господарської діяльності. Припущення відповідача про можливість виконати судове рішення через 3 місяці не підтверджено належними та допустимими доказами його спроможності щодо сплати коштів у вказаний строк. Отже, фінансові труднощі підприємства ще не є свідченням того, що особа (боржник) не має можливості виконати рішення суду. Разом з цим, боржник не доводить належними доказами того, що у разі примусового виконання рішення суду у даній справі його діяльність буде зупинена. Крім того, скрутне фінансове становище підприємства не повинно відображатись на виконанні ним своїх цивільно-правових зобов'язань перед іншими юридичними особами, зокрема перед позивачем.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Представник відповідача (заявника) в судовому засіданні підтримав заяву, висловив пояснення в обгрунтування своєї позиції та просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні заперечила в повному обсязі з підстав, зазначених в поясненнях та просила відмовити в задоволенні заяви відповідача.
Розглянувши заяву, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши представлені в обґрунтування заяви докази, суд приходить до висновку, що заява ПАТ «Азовелектросталь» про надання відстрочки виконання рішення суду по справі № 905/6285/13-908/4056/14 на 3 місяці не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.12.2014 р. у справі № 905/6285/13-908/4056/14 первісний позов задоволено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» на користь Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» 5502240 грн. основного боргу (з яких: 4542240 грн. - 20% вартості обладнання і 960000 грн. - вартість послуг з шеф-монтажу та пуско-наладки), 247524,39 грн. 3 % річних; 986580,96 грн. втрат від інфляції; 400704,50 грн. пені, 68 820 судового збору. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 р. рішення господарського суду Запорізької області від 15.12.2014 р. залишено без змін.
02.04.2015 р. судом видано відповідний наказ про примусове стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до п. 7.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (далі - постанова) передбачено, що господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.
Пунктами 7.1.2., 7.2. постанови, встановлено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо). Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Приймаючи до уваги, той факт, що зобов'язання ПАТ «Азовелектросталь» з оплати товару за контрактом № 22/15-11/43АЭС від 28.01.2011 р. прострочено вже більше року, відстрочення судового рішення ще на 3 місяці призведе до невиправданого затягування виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.
Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Ноrnsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії" (Іmmobiliare Saffi v. Italy), [GС], N 22774/93, п. 66. ЕСНR 1999-V).
Таким чином, при розгляді заяви відповідача про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.12.2014 р. у справі 905/6285/13-908/4056/14 на три місяці, судом враховуються можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але суд також враховує такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення. Тяжкий фінансовий стан боржника не звільняє його від належного виконання зобов'язань перед кредитором, не робить неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до норм ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Заявник не надав суду ніяких документальних доказів які б підтверджували обставини згідно з вимогами ст. 121 ГПК України та належних доказів того, як відстрочка виконання рішення сприятиме його виконанню.
Керуючись ст. ст. 33, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Заяву Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» про надання відстрочки виконання рішення суду від 15.12.2014 р. по справі № 905/6285/13-908/4056/14 на 3 (три) місяці залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дня її винесення.
Суддя Науменко А.О.