26.06.2015 Справа № 908/3855/15
Суддя Носівець Вікторія Вікторівна, розглянувши матеріали
за позовом Держави в особі Якимівської районної державної адміністрації (71503, Запорізька область, Якомівський район, смт. Якимівка, вул. Жовтнева, 6)
до відповідача Новоданилівського сільського голови Данилюк В.І. (72500, Запорізька область, Якимівський район, с. Новоданилівка, вул. Леніна, 13)
про 1. визнання врожаю 2015 року на земельній ділянці контур 55.1 орієнтовною площею 19,8 га. кадастровий номер не визначений - безхазяйним;
2. визнання права власності за державою в особі Якимівської районної державної адміністрації на врожай 2015 року на земельній ділянці контур 55.1 орієнтовною площею 19,8 га. кадастровий номер не визначений.
встановив, що у прийнятті позовної заяви слід відмовити у зв'язку із наступним.
Відповідно до ст. 62 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Згідно зі ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Стаття 2 ГПК України передбачає за чиїми позовними заявами порушуються справи у господарському суді, в тому числі визначаються суб'єкти, наділені правом звертатися до суду в інтересах держави. Орган державної виконавчої влади наділений правом, у передбачених законом випадках, самостійно звертатися до господарського суду, а не в імені держави в своїй особі.
Статтею 21 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені в ст. 1 цього Кодексу.
Відповідачем визначено Новоданилівського сільського голову Данилюк В.І., тобто посадову особу територіальної громади відповідного села, що суперечить приписам ст.ст. 1, 21 ГПК України.
У прийнятті судом до розгляду позову, у визначеному суб'єктному складі, відмовляється.
Суд звертає увагу позивача на наступне: позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог та виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов, законодавство на підставі якого подається позов, докази сплати судового збору, докази надсилання копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача листом із описом вкладення. Додані до позову документи мають бути завірені належним чином.
Статтею 4 ГПК України встановлено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
В той же час, позивач у позові посилається на приписи Цивільного процесуального кодексу України, положеннями якого господарські суди України не керується при розгляді спорів в господарському процесі.
Отже, суд звернув увагу позивача на загальні недоліки позову.
Судом заява про забезпечення позову, подана разом із позовом, не розглядалася внаслідок відмови у прийняті позову до розгляду. Суд звертає увагу заявника, що заява про забезпечення позову не оплачена судовим збором, ґрунтується на приписах ЦПК України, а не ГПК України, на її обґрунтування не представлено доказів.
Керуючись ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд,
В прийнятті позовної заяви - відмовити.
Додаток: позовні матеріали на 11-ти аркушах.
Суддя В.В. Носівець