23.06.15р. Справа № 904/4662/15
За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК" Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ
до Комунального закладу "Криворізька міська лікарня № 1" Дніпропетровської обласної ради", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 114 138 грн. 71 коп.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: Шаровський С.А., дов. № 183/1001 від 25.05.15р.;
від відповідача: не з'явився.
Публічне акціонерне товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Комунального закладу "Криворізька міська лікарня № 1" Дніпропетровської обласної ради" заборгованість в розмірі 114 138 грн. 71 коп., з яких 74 322 грн. 57 коп. - заборгованість за спожиту активну електричну енергію, 1 014 грн. 19 коп.. - 3% річних, 27 573 грн. 67 коп. - інфляційні втрати, 11 228 грн. 28 коп. - пеня, відповідно до умов договору про постачання електричної енергії № 224068 від 03.11.2014р.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх господарських зобов'язань.
Відповідач явку повноважного представника в призначене судове засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, долучене до матеріалів справи.
Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
03.11.2014р. між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК " Дніпрообленерго" (постачальник) та Комунальним закладом "Криворізька міська лікарня № 1" Дніпропетровської обласної ради" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 224068 (надалі - Договір), відповідно до умов якого, постачальник продає електричну енергію споживачу у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 935,0 кВт, величини якої по об'єктах споживача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно з п. 2.3.5. Договору споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інших платежів згідно з умовами додатків „Порядок розрахунків" та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".
Пунктом 1 додатку № 3 до Договору „Порядок розрахунків" (надалі - додаток № 3) визначено, що розрахунковий період для визначення обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 15 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.
Відповідно до п. 2 додатку № 3 до Договору споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним та самостійно отриманим у постачальника рахунком.
Пунктом. 2.1 додатку № 3 до Договору встановлено, що оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, 3% річних, індекс інфляції та інші платежі (за надання відповідачу додаткових послуг, суми завданих відповідачем збитків тощо) згідно з умовами цього Договору, здійснюється на рахунки позивача, зазначені у Договорі, на підставі самостійно отриманих у позивача рахунків протягом десяти операційних днів з дня їх отримання.
На виконання умов Договору у листопаді та грудні 2014р. позивач здійснив постачання активної електричної енергії відповідачу, що підтверджується звітами про споживання електроенергії за вказані періоди, що надавалися відповідачем енергопостачальнику (а.с. 11, 12), та виставив до сплати споживачу рахунки на оплату активної електричної енергії № 121/200068/11/1 від 15.11.14р. на суму 96 580 грн. 51 коп., № 121/200068/12/1 від 15.12.14р. на суму 106 111 грн. 56 коп., які отримані відповідачем 18.11.2014р. та 16.12.2014р. відповідно (а.с. 13, 14).
Внаслідок порушень відповідачем умов Договору в частині своєчасної та повної оплати спожитої електроенергії, у нього утворилась заборгованість за вказаний період в сумі 74 322 грн. 57 коп., що підтверджується даними розрахунків позивача.
Відповідно до 4.2.1 Договору відповідальність споживача за внесення платежів, передбачених п. 2.3.5 - 2.3.6 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в той період, та 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим Договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Згідно розрахунку позивача пеня, нарахована позивачем за період з 03.12.14р. по 25.05.15р., складає 11 228 грн. 28 коп.
На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 1 014 грн. 19 коп. 3% річних у період з 03.12.14р. по 25.05.15р. та інфляційні втрати в розмірі 27 573 грн. 67 коп. у період 01.01.15р. по 30.04.15р.
Заборгованість відповідача підтверджується: Договором з додатками, звітами про споживання електричної енергії, рахунками, обґрунтованим розрахунком позовної суми, двосторонніми актами звіряння взаєморозрахунків станом на 15.06.2015р. тощо.
На час розгляду справи, доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Статтею 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Частиною 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як зазначено у ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом виконання зобов'язань в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.
Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних, інфляційних втрат та встановлено, що розмір індексу інфляції є більшим, ніж заявлено позивачем. Разом з тим, суд позбавлений права збільшувати розмір позовних вимог. Пред'явлення вимог в меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд розглядає вимоги про стягнення інфляційних в заявленому позивачем розмірі. Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку пені та інфляційних втрат порушень не встановлено.
Водночас, згідно здійсненого судом перерахунку 3% річних, до стягнення з відповідача підлягає 1000 грн. 90 коп. 3% річних за визначений позивачем період. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.
За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов'язання перед позивачем, допустивши прострочення платежів, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 74 322 грн. 57 коп. заборгованість за спожиту активну електричну енергію, 1 000 грн. 90 коп. 3% річних, 27 573 грн. 67 коп. інфляційних втрат, 11 228 грн. 28 коп. пені - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити.
Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального закладу "Криворізька міська лікарня № 1" Дніпропетровської обласної ради" (50007, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рязанова, буд. 8А, код ЄДРПОУ 01986546) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, буд. 22, код ЄДРПОУ 23359034) 74 322 грн. 57 коп. (сімдесят чотири тисячі триста двадцять дві грн. 57 коп.) заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 1 000 грн. 90 коп. (одну тисячу грн. 90 коп.) 3% річних, 27 573 грн. 67 коп. (двадцять сім тисяч п'ятсот сімдесят три грн. 67 коп.) інфляційних втрат, 11 228 грн. 28 коп. (одинадцять тисяч двісті двадцять вісім грн. 28 коп.) пені, 2 282 грн. 50 коп. (дві тисячі двісті вісімдесят дві грн. 50 коп.) витрат по сплаті судового збору.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.А. Рудь
Повне рішення складено - 30.06.15р.