23.06.15р. Справа № 904/4211/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСОЦІАЦІЯ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "АМСТОР", м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості
Суддя Мартинюк С.В.
Представники:
від позивача: Білоброва Ю.В. - представник, довіреність № 2212/14/1 від 22.12.2014 року
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "АСОЦІАЦІЯ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ", м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "АМСТОР", м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості в розмірі 172 778,73 грн., 3% річних в розмірі 2938,67 грн., інфляційних в розмірі 27 934,97 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання відповідачем умов договору №111523 від 01.07.2011 року в частині повного та своєчасного розрахунку.
Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача в межах ціни позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд у відповідності із постановою пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16, має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно з п. 3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Приймаючи до уваги те, що позивач не надав документального підтвердження обставин, які б дали можливість зробити обґрунтоване припущення, що грошові кошти або майно відповідача можуть зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, суд відмовляє в задоволенні даної заяви.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.
Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 23.06.2015року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд, -
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" (далі-позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок"Амстор" (далі- відповідач) укладено договір №11523 від 01.07.2011 року (далі- договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, з урахуванням додаткової угоди від 28.12.2011 року, постачальник зобов'язується поставляти товар на умовах DDP (рампа торгівельного центру в місті поставки - згідно замовлення покупця), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість відповідно до умов договору. Товар, що підлягає поставці за цим договором, визначається Специфікацією (додаток№3), яка є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 2.5 Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується надавати разом з кожною партією товару до торгового центру покупця наступні документи: транспортну накладну (за формою згідно додатку №4), замовлення, санітарно - гігієнічний висновок, посвідчення якості товару, інші документи на товар, надання яких передбачено чинним законодавством України та довіреність на представника постачальника або перевізника, яка надає право передачі товару, отримання поверненого покупцем товару, складання актів невідповідності товару умовам договору або вимогам законодавства.
Якщо визначені документи (чи один із них) не будуть надані разом з товаром або будуть надані в неналежному вигляді чи не в повному обсязі, то покупець має право не приймати такий товар або відстрочити дату розрахунку з постачальником на строк затримки оформлення (надання) необхідних документів.
Згідно з пунктом 2.6 Договору право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної та/або товарно-транспортної накладної, яка засвідчує момент передачі товару. Дата підписання накладної зазначається на штампі покупця "приймання товару".
Положеннями пункту 4.6 договору передбачено, що покупець має право відмовитись від прийняття товару у випадку якщо, зокрема, передбачені пунктом 2.5 договору документи не будуть надані постачальником разом із товаром або будуть надані в неналежному вигляді чи не в повному обсязі.
За приписами пункту 5.6 договору, з урахування додаткової угоди від 27.12.2013 року, покупець зобов'язаний здійснювати оплату за поставлений товар, за вирахуванням сум, які передбачені цим договором, які настануть після спливу 68 календарних днів з моменту поставки, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець здійснює оплату товарів два рази на тиждень по робочих вівторках та четвергам (в день, який настане раніше після спливу строку оплати).
На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.
Відповідач за поставлений товар в повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 172 778,73 грн.
Доказів повного виконання умов договору відповідачем сторонами не надано.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 2938,67 грн. та інфляційні в розмірі 27934,97грн.
Зважаючи на те, що розрахунок 3 % річних та інфляційних здійснений без врахування п. 5.6 договору в редакції додаткової угоди від 27.12.2013 року, господарським судом здійснено розрахунок та встановлено, що 3 % річних складає 2748,25 грн., а інфляційні 46004,61грн. Оскільки господарський суд не може виходити за межі позовних вимог, стягненню підлягають 3 % річних в розмірі 2748,25 грн. та 27934,97 грн. інфляційних.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково з присудженням до стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 172778,73 грн., 3% річних в розмірі 2748,25грн., інфляційних в розмірі 27934,97грн. В решті позовних вимог слід відмовити.
Пунктом 2.5. постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013 року встановлено, що Законом передбачено (абзац третій частини другої статті 6) зменшення розміру судового збору з позовної заяви, поданої після подання заяви про вжиття запобіжних заходів або забезпечення позову, на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення позову. Зазначене зменшення розміру судового збору здійснюється і в разі одночасного (в один і той же день) подання до господарського суду позовної заяви і заяви про забезпечення позову, в тому числі при об'єднанні їх в одному документі.
Враховуючи те, що позивачем при поданні позовної заяви було також подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову за яку сплачено судовий збір в розмірі 1827 грн., враховуючи положення п. 2.5. постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013року, судовий збір підлягає поверненню .
Приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 25, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 27; ідентифікаційний код 32516492) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСОЦІАЦІЯ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ" (49089, м. Дніпропетровськ, пров. Архітектурний, 5, код ЄДРПОУ 30394678) заборгованість в розмірі 172778,73 грн., 3% річних в розмірі 2748,25 грн., інфляційних в розмірі 27934,97грн. та 4069,24 грн. судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "АСОЦІАЦІЯ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ" (49089, м. Дніпропетровськ, пров. Архітектурний, 5, код ЄДРПОУ 30394678) з Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, рахунок 31214206783005 в Відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001) судовий збір в розмірі 1827 грн. сплачений згідно платіжного доручення №15982р., яке міститься в матеріалах справи №904/4211/15, про що винести ухвалу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 30.06.2015 року.
Суддя С.В. Мартинюк