від "05" жовтня 2010 р. по справі № 04/83-40
Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Нововолинське АТП -10708"
до Підприємця ОСОБА_1
про стягнення 9 807,70грн.
Суддя: Філатова С.Т.
від позивача: н/з
від відповідача: н/з.
Відкрите акціонерне товариство "Нововолинське АТП-10708" звернулося з позовом до Підприємця ОСОБА_1 про стягнення 19 542,39грн., в т.ч. 15 182,22грн. заборгованості за надані послуги за період з 02.10.2008р. по 28.10.2009р. відповідно до договору від 01.01.2007р., 2 560,69грн. пені за період з 06.11.21008р. по 12.04.2010р. згідно п.4.1.1 договору, 1 294,50грн. інфляційних втрат за період з 06.11.2008р. по 12.04.2010р. згідно ст.625 ЦК України та 505,03грн. матеріальних збитків.
Розгляд спору відкладався у зв'язку з неявкою відповідача та неподачею відзиву на позов.
Підприємець ОСОБА_1 у запереченні від 05.07.2010р., переданих по факсу з прокуратури міста Нововолинська, позов заперечує, мотивуючи тим, що йому було запропоновано працювати на підміні (заміняти інших водіїв на маршрутах у разі їх відсутності, хвороби тощо), хоча умовами укладеного договору це не передбачалося. Він був вимушений погодитись, так як на утриманні в нього перебуває дружина, та двоє малолітніх дітей. Договору між ВАТ "Нововолинське АТП -10708" та ним про надання послуг як підмінного водія не укладалося і не надавалося право на користування іншими автобусами.
За весь період роботи, до розірвання договору між ним та ВАТ "Нововолинським АТП -10708", йому не повідомляли про те, що у нього з'явилась заборгованість перед підприємством. Він про це дізнався, коли вже працював в іншому місці.
Відповідач вважає, що дана заборгованість утворилася не з його вини, а з наступних підстав: ВАТ "Нововолинське АТП -10708" порушило умови п.2.4 Договору, а саме не складався акт виконаних робіт та взаємних розрахунків. При дотриманні даної умови договору, він, як виконавець, знав би про утворення заборгованості, якщо така насправді існувала. Згідно п.2.6. Договору Виконавець зобов'язується виконувати план виторгу, який затверджується наказами Замовника щомісячно. На неодноразові прохання Виконавця пояснити, як складається даний план виторгу, відповіді отримано не було. Коли Виконавець звернувся в прокуратуру міста Нововолинська, йому було надано копії наказів про затвердження планів виторгу, але ніяким чином не пояснювалось, хто і на підставі яких документів розраховує цей план виторгу, чи враховують при цьому, що заправка пальним автобуса проводиться за рахунок Виконавця? Жодного разу автобус не заправлявся за рахунок Замовника.
Виконавець був вимушений звернутись з відповідною заявою до прокуратури міста Нововолинська з приводу порушення трудового законодавства ВАТ "Нововолинським АТП -10708". На даний час рішення не прийняте.
Відповідач в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з клопотанням від 03.09.2010р., яким позовні вимоги заперечує, мотивуючи порушенням позивачем законодавства про працю та про оплату праці. Вказує, що докази по запереченню знаходяться в прокуратурі м. Нововолинська в матеріалах перевірки за його зверненням.
Позивач у відзиві від 06.09.2010р. на заперечення відповідача від 03.09.2010р. зазначає, що
заперечення відповідача не спростовують викладених в позовній заяві фактів, а навпаки, стверджують їх.
01.01.2007р. Позивач і Відповідач уклали Договір, пунктом 1.1 якого передбачено, що відповідач зобов'язався керувати, реалізовувати квитки, надавати супутні послуги на автобусі БАЗ 07920, державний МАС 0158 АВ.
В абзаці 2 пункту 3.1 та абзаці 9 пункту 3.2 Договору передбачено, що невід'ємним документом, який Замовник зобов'язується видати на кожний рейс, а Виконавець зобов'язаний мати при собі при виїзді на маршрут, є дорожній лист. Ця ж норма викладена і в ст.16 Закону України «Про дорожній рух», ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Як передбачено Інструкцією про порядок застосування дорожнього листа від 17.02.1998р. № 74, дорожній лист виписується диспетчером підприємства або іншою уповноваженою керівником особою. В дорожньому листі вказується прізвище, ім'я, по-батькові водія, якому видається дорожній лист, марка та державний помер транспортного засобу, який передається водію, планова виручка, підписується медичним працівником і механіком. Після цього водій розписується в дорожньому лис. про прийом транспортного засобу.
Із наведеного вище випливає, що виконавець прийняв до виконання те замовлення, яке викладене в дорожньому листі.
Ст. 181 ГК України передбачено, що господарські договори можуть укладатися шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення.
Приймаючи автобус марки, вказаної в дорожньому листі, що підтверджується підписом в дорожньому листі, відповідач таким чином погодив зміни в діючий договір щодо предмету договору та доведений йому план виторгу на даний рейс.
В запереченні відповідач зазначає, що заборгованість утворилася не з його вини, отже він визнає наявність його заборгованості перед позивачем.
Причиною виникнення заборгованості він вважає не складення акту виконаних робіт.
Вважаю, що причиною виникнення заборгованості є порушення відповідачем в односторонньому порядку умов договору.
Пунктами 2.2, 2.3 договору передбачено, що виконавець зобов'язаний здавати після коленого рейсу супровідні документи, готівкові кошти за продані квитки. На протязі п'яти днів після закінчення звітного періоду (місяця) виконавець проводить повний розрахунок з замовником по плану виторгу.
І тільки при умові виконання відповідачем зобов'язань, передбачених п. 2.3 договору щодо повного розрахунку по плану виторгу, позивач визначає суму перевищення зданої виручки над сумою плану виторгу і сплачує відповідачу 80% від суми перевищення як винагороду за виконану роботу, про що складається акт виконаних робіт та взаємних розрахунків, п. 2.4 Договору.
Повертаючи дорожній лист позивачу, відповідач вносить дані про здану виручку в графу «Виручка фактична». Тому посилатись у запереченні на відсутність інформації про заборгованість некоректно.
Щодо складання плану виторгу повідомляю, що складовими, які враховуються при складанні плану виторгу, є тарифи (провізна плата), які затверджуються розпорядженням Волинської обласної держадміністрації № 390 від 10.11.2005р. та №190 від 20.05.2008р., маршрут, за яким здійснюється рейс, марка автобуса, пасажиропотік, витрати на обслуговування маршруту і інше. При складанні плану виторгу враховується також; аналогія встановлення плану виторгу у попередніх періодах та стан виконання плану виторгу водіями.
Як передбачено п.2.6 Договору, план виторгу затверджується наказом замовника. План виторгу пропонується виконавцю на погодження шляхом підписання дорожнього листа або прийняття його до виконання.
В судовому засідання 06.09.2010р. позивач звертається до суду з клопотанням про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із виключенням з переліку документів, які підтверджують заборгованість відповідача, дорожніх листів, на яких відсутні підписи та які мають виправлення та просить стягнути з відповідача 9 807,70грн., в т.ч. договірної заборгованості за планом виторгу 3 828,39грн., 511 грн. інфляційні втрати за період з 06.11.2008р. по 12.04.2010р., 5 468,31грн. позадоговірної заборгованості за планом виторгу.
Позивач у поясненні від 20.09.2010р. щодо ознайомлення відповідача з планом виторгу повідомляє, що затверджений наказом план виторгу доводився відповідачу письмово перед здійсненням кожного рейсу в дорожньому листі, що підтверджується підписом відповідача в дорожньому листі.
Відносно обґрунтування заборгованості в сумі 5 468,31грн. повідомляє, що відповідач, перебуваючи в договірних відносинах з позивачем, погодився прийняти до експлуатації автобус, який хоч і не передбачений договором, але вказаний в дорожньому листі з зазначенням маршруту, плану виторгу і доведений відповідачу письмово, що підтверджується підписом відповідача в дорожньому листі.
Вказує, що відповідно до ст.181 ЦК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб шляхом прийняття замовлення до виконання. Отже, між позивачем і відповідачем виникли цивільні права і обов'язки. А так як у дорожньому листі не зазначені строки здачі плану виторгу, то відповідно до ст.530 ЦК України, вимога про перерахування планової суми виторгу направлена відповідачу 09.04.2010р., яка підлягала виконанню в семиденний строк.
Просить задовольнити позовні вимоги і стягнути з відповідача 9 807,70грн. боргу.
Ухвалами суду від 06.09.2010р., 21.09.2010р. сторони було зобов'язано надати суду: позивача - надіслати відповідачу уточнений розрахунок позовних вимог від 06.09.2010р. Докази надіслання надати суду. Надати суду докази виконання п. 2.4. договору, ознайомлення відповідача з планом виторгу, правове обґрунтування заборгованості в сумі 5 468,31 грн.; відповідача - провести звірку взаємних розрахунків з позивачем по виконанню плану виторгу, надати докази в підтвердження заперечень. Явку повноважних представників сторін в судове засідання визнано обов'язковою.
Вимоги суду не виконані.
Відповідач у факсограмі від 04.10.2010р. (вх. №02-6/352 від 05.10.2010р.), надісланій з прокуратури м.Нововолинська, доводи, викладені відповідачем, не визнає з наступних причин: договір, який був укладений між ним та ВАТ «Нововолинське АТП» 10708» 01.01.2007 року, був цивільно-правовим договором, а не трудовим, так як містив порушення вимог ст.ст. 21, 24, 24-3 Кодексу законів про працю України, а саме письмової заяв, згідно вимог ст. 24 КЗпПУ, про прийняття його на робочу він не писав і наказу про його призначення також не було, заробітна плата йому не виплачувалась жодного разу, хоча Кодексом законів про працю України передбачена виплата заробітної плати два рази на місяць не менше встановленого державою розміру. Згідно умов цивільно-правового договору, винагорода виплачується згідно акту здавання-приймання робіт, що і було передбачено п.2.3 та п.2.4 договору, укладеного між ним та ВАТ «Нововолинське АТП-10708» від 01.01.2007р. Жодного акту здавання-приймання робіт, звірки взасморозрахунків проведено не було. Згідно трудового договору, роботодавець не має права, доручати виконання посадових обов'язків іншій особі, але його залучали до здійснення рейсів не на ввіреному мені автобусі, а на інших, тобто на підміні. Згідно чинного законодавства для здійснення підміни повинен був укладатися окремий договір. Трудовий договір також передбачає щорічні відпустки (основні та додаткові), гарантується право на трудову пенсію, матеріальне забезпечення у разі тимчасової непрацездатності, безробіття. За весь період роботи в ВАТ «Нововолинське АТП-10708» він жодного разу не був у відпустці і не отримував грошової компенсації. Жодної позначки в його трудовій книжці зроблено не було і жодних внесків до Пенсійного фонду України сплачено не було. Звіти в податкову інспекцію здавала головний бухгалтер і йому навіть не повідомляли яку суму доходу було вказано в звітах.
Вказує, що позовних вимог не визнає і не вважає, що дана заборгованість виникла з його вини.
Тобто, посилається на зваємновиключні доводи щодо укладення з ним цивільно-правового та трудового договору, доказів прийняття його на роботу суду не надає. Водночас, не враховує, що предметом спору не є трудові правовідносини.
Стверджує ненадіслання йому уточненого розрахунку позовних вимог, проте позивач стверджує вручення йому уточненого розрахунку суми боргу 24.09.2010р.
Враховуючи необхідність виконання вимог ухвали суду, забезпечення явки в судове засідання відповідача, розглянути спір в даному судовому засіданні неможливо.
Господарський суд відповідно до ст. 77 ГПК України відкладає розгляд спору у разі неявки в судове засідання представників сторін та неподання витребуваних судом доказів.
Господарський суд, керуючись пп. 1, 2, 3 ст.77, ст.86 ГПК України, -
ухвалив:
1. Розгляд справи відкласти на 21.10.2010року на 10:00 год.
2 Представити суду:
2.1. Позивачу: провести звірку взаємних розрахунків з відповідачем, акт звірки надати в судове засідання.
2.2. Відповідачу: провести звірку взаємних розрахунків з позивачем по виконанню плану виторгу, представити зустрічний розрахунок виконання плану виторгу за спірний період.
3. Явку повноважних представників сторін в судове засідання визнати обов'язковою.
Сторонам надіслати ухвали суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Попередити відповідача, що у разі невиконання вимог суду та неявки вшосте на виклик суду в судове засідання, господарським судом буде вирішене питання про адмінвідповідальність відповідача за злісне ухилення від явки в суд та в силу ст.4-5 ГПК України, ст.ст. 1853, 2211 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено штраф у розмірі до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1 700грн.).
Суд повідомляє, що згідно зі ст. 2211 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Філатова С. Т.